Приблизно 10-15 мільйонів років тому вимерлий вид черепахи під назвою Chelus colombiana населяв величезні водно-болотні угіддя сучасної північної Південної Америки. Виявилось, що цей вид міг вирости до величезних розмірів.
Це не найбільша вимерла черепаха з відомих науці, але для родини черепах Chelidae це — майже рекордсмен, пише Sci.news.
Chelus colombiana належить до роду прісноводних черепах родини Chelidae. Рід є рідним для повільно течуючих річок, боліт та інших водних середовищ існування на півночі Південної Америки. Найвідомішим її представником є черепаха матамата (Chelus fimbriata), відома своїм сплющеним, шорстким, добре замаскованим панциром та химерною, горбистою головою та шиєю. Рід пристосований переважно до водного способу життя та включає черепах, які ловлять здобич із засідки, швидко розширюючи горло та всмоктуючи воду та здобич у рот.
«Челіди — це найрізноманітніша група плевродіранських (бокошийних) черепах з усіх існуючих, що налічують щонайменше 60 видів», — сказав доктор Едвін-Альберто Кадена, дослідник з Університету дель Росаріо, Смітсонівського інституту тропічних досліджень та Музею природної історії Філда.
Читайте також:
ДНК із музейних кісток. Вчені відкрили два вимерлі види галапагоських велетенських черепах «Вони поширені по всій Австралії, Новій Гвінеї, Індонезії та Південній Америці. Найбільшим живим хелідом є Chelus fimbriata, самки якого, як правило, більші за самців, досягають максимальної довжини прямого панцира 52,6 см. Однак середня довжина панцира дорослих самок становить приблизно 29,5 см», — зазначили дослідники.
У новому дослідженні доктор Кадена та співавтори вивчили дві нові викопні мушлі Chelus colombiana. Більший екземпляр, закаталогізований як MUSM-920, має довжину 84,6 см вздовж найдовшого краю. Дослідники підрахували, що вага особини становила близько 65 кг.
Читайте також:
Пластикові скелі замість піску. Як морські черепахи випадково увічнюють сміття в геологічній історії Землі Мушлю MUSM-920 було знайдено на березі річки Інуя в регіоні Фіцкарральд-Арч (Перу). Другий зразок, MUSM-5003, виявили у 2010 році в покладах лігніту неподалік від Ікітоса, на півночі Перу. Обидва зразки зберігаються в Музеї природничої історії Національного університету Сан-Маркос у Лімі.
«Зразок MUSM-920 являє собою найбільшу повністю збережений панцир, коли-небудь зареєстрований для цього роду та виду. Його розмір можна порівняти з розміром частково збереженого екземпляра з Бразилії, який, згідно з масштабом, наведеним у початковому дослідженні, має довжину 77,4 см, а загальна довжина, за оцінками, досягла приблизно 90 см. Разом ці екземпляри представляють найбільших відомих хелідних черепах за всю історію спостережень», — сказали вчені.
Читайте також:
Ікона черепашого довголіття. 194-річний Джонатан отримав почесний титул від Книги рекордів Гіннесса Ці знахідки розширюють відомий ареал Chelus colombiana, раніше зафіксованого в Колумбії та Бразилії, до південно-західного краю системи Пебас, величезного комплексу озер, боліт та річок, що домінували в західній Амазонії протягом міоцену. Крім того, зразки відповідають ширшій схемі гігантизму серед міоценових черепах на півночі Південної Америки, що пояснюється розміром водно-болотних угідь, а не кліматом.
Раніше NV Техно писав, що нещодавно палеонтологи виявили новий вид броньованої черепахи з північної Патагонії, яка жила безпосередньо перед масовим вимиранням, спричиненим астероїдами. Цей вид черепах жив на території сучасної Патагонії в маастрихтський період пізньої крейди, тобто між 72 і 67 мільйонами років тому.
Названа Patagoniaemys aeschyli, вона належала до роду, який включав одних з найнезвичайніших черепах, коли-небудь відомих. Мейоланіформи відомі міцно броньованими тілами та, у деяких видів, рогатими черепами.
Читайте також:
Черепахи були перекусами для неандертальців 125 000 років тому — дослідження
