Вчені з Університету Шеффілда та Йоркського університету у Великій Британії отримали нові важливі дані, які проливають світло на структуру ДНК. Дослідники отримали зображення двох подвійних спіралей ДНК, розташованих пліч-о-пліч так, що їхні борозенки збіглися, наче зубці застібки-блискавки, повідомляє Science Alert.
Таким чином, вчені отримали перше підтвердження гіпотези, яку висунули понад 20 років тому. У поєднанні з комп’ютерним моделюванням це відкриття розкриває механізм утворення «містків» із позитивно заряджених іонів, що утримують сусідні молекули ДНК разом.
Діабет 1-го типу може виявитися двома окремими захворюваннями — вчені
Отримані дані відкривають шлях до вивчення того, як ДНК упаковується всередині клітин і як комплементарні ділянки зближуються перед обміном генетичним матеріалом. Роль цього механізму в живих клітинах ще належить з’ясувати.
Кожна з досліджених молекул уже являла собою подвійну спіраль, що складалася з двох ниток, які обвилися одна навколо одної. Дослідники стежили за тим, як ці нитки взаємодіють між собою.
Використовуючи атомно-силову мікроскопію високої роздільної здатності,
дослідники склали карту поверхонь молекул у рідині. Отримані зображення дозволили розрізнити великі та малі борозенки, що спірально обвивають ДНК, виявивши випадки тісного вирівнювання.
«Мікроскопічні знімки було отримано в статичному режимі; це забезпечило роздільну здатність, що дозволяє спостерігати та вимірювати окремі малі й великі борозенки кожної молекули», — розповіла біофізик із Університету Шеффілда Еліс Пайн.
Така деталізація дуже важлива, оскільки простого спостереження було б недостатньо, щоб зрозуміти, чи збігаються борозенки двох молекул так, як це передбачала модель «застібки-блискавки».
«Гіпотеза про те, як два дуплекси ДНК з’єднуються за принципом застібки-блискавки, була висунута понад 20 років тому. Ці знімки стали першим наочним підтвердженням того, що ця ідея відповідає дійсності», — сказала біофізик із Йорка Агнес Ной.
Нагадаємо, нещодавно вчені з Університету Міннесоти заявили, що їм вперше вдалося створити синтетичні клітини «з нуля». Вони також простежили їхній повний життєвий цикл, включаючи розмноження.
