Астрономи Сіднейського університету (Австралія) за допомогою телескопа Джеймс Вебб (JWST) точно визначили галактику, звідки надійшов найвіддаленіший з відомих швидких радіосплесків.
Про це повідомляє ESA/Webb, офіційний інформресурс Європейського космічного агентства, присвячений роботі JWST.
Спочатку сплеск FRB 20240304B зафіксувала команда MeerTRAP на радіотелескопі MeerKAT. Це сталося 4 березня 2024 року. Рекордну відстань треба було підтвердити через галактику-джерело, але найбільші наземні телескопи її не побачили. Пізніше галактику виявила камера NIRCam телескопа Джеймс Вебб.
Спектрограф NIRSpec виміряв червоне зміщення галактики — 2,148. Це лише 3 млрд років після Великого вибуху. Більшість інших сплесків сталися на мільярди років пізніше.
Джерелами таких сигналів зазвичай є масивні галактики з активним зореутворенням. Знайдена ж важить у тисячу разів менше за очікуване. Вона існувала в період піку зореутворення у Всесвіті, і більшість її зір могла сформуватися лише за 30 млн років.
«Ми думали, що це буде велика, гарно сформована галактика з великою кількістю зір,
а натомість це була маленька карликова галактика, хоча в ній активно утворювалися зорі», — розповіла провідна авторка роботи Маніша Калеб.
За однією з теорій, сплески виникають під час злиття двох нейтронних зір. Проте зближення таких зір триває мільярди років, тож сплески мали б виникати переважно в старих галактиках. Інша теорія пов’язує їх із магнетарами — молодими нейтронними зорями з надпотужним магнітним полем. Сплеск, наприклад через зорянотрус, може статися невдовзі після вибуху наднової, тож його джерелом буває і молода галактика.
«Наша робота вказує на те, що дуже малоймовірно, що цей FRB утворився внаслідок злиття», — зазначила Калеб.
Також у сигналі знайшли відбиток раніше невідомого скупчення галактик за приблизно 3,5 млрд світлових років і скупчення Діви, віддаленого на 54 млн світлових років.
«Швидкий радіосплеск — це майже як космічний ліхтарик. Він освітлює все на своєму шляху», — пояснив співавтор роботи Дж. Ксав'єр Прохаска з Каліфорнійського університету в Санта-Крусі (США).
Швидкі радіосплески відомі з 2007 року, але їхнє походження досі не з’ясоване. Науковці розраховують, що MeerKAT щороку знаходитиме кілька сплесків із червоним зміщенням понад 1,0, а вивчати їхні галактики допомагатиме Джеймс Вебб.
Результати дослідження опублікували в журналі Science.
Читайте також:
Напарник для Джеймса Вебба. NASA будує космічний телескоп за 1,2 мільярда доларів
