Наука

Спалах із юного Всесвіту. Джеймс Вебб відшукав карликову галактику, яка випустила рекордний радіосигнал

11 жов•NV

Астрономи Сіднейського університету (Австралія) за допомогою телескопа Джеймс Вебб (JWST) точно визначили галактику, звідки надійшов найвіддаленіший з відомих швидких радіосплесків.

Про це повідомляє ESA/Webb, офіційний інформресурс Європейського космічного агентства, присвячений роботі JWST.

Спочатку сплеск FRB 20240304B зафіксувала команда MeerTRAP на радіотелескопі MeerKAT. Це сталося 4 березня 2024 року. Рекордну відстань треба було підтвердити через галактику-джерело, але найбільші наземні телескопи її не побачили. Пізніше галактику виявила камера NIRCam телескопа Джеймс Вебб.

Спектрограф NIRSpec виміряв червоне зміщення галактики — 2,148. Це лише 3 млрд років після Великого вибуху. Більшість інших сплесків сталися на мільярди років пізніше.

Джерелами таких сигналів зазвичай є масивні галактики з активним зореутворенням. Знайдена ж важить у тисячу разів менше за очікуване. Вона існувала в період піку зореутворення у Всесвіті, і більшість її зір могла сформуватися лише за 30 млн років.

«Ми думали, що це буде велика, гарно сформована галактика з великою кількістю зір,

а натомість це була маленька карликова галактика, хоча в ній активно утворювалися зорі», — розповіла провідна авторка роботи Маніша Калеб.

За однією з теорій, сплески виникають під час злиття двох нейтронних зір. Проте зближення таких зір триває мільярди років, тож сплески мали б виникати переважно в старих галактиках. Інша теорія пов’язує їх із магнетарами — молодими нейтронними зорями з надпотужним магнітним полем. Сплеск, наприклад через зорянотрус, може статися невдовзі після вибуху наднової, тож його джерелом буває і молода галактика.

«Наша робота вказує на те, що дуже малоймовірно, що цей FRB утворився внаслідок злиття», — зазначила Калеб.

Також у сигналі знайшли відбиток раніше невідомого скупчення галактик за приблизно 3,5 млрд світлових років і скупчення Діви, віддаленого на 54 млн світлових років.

«Швидкий радіосплеск — це майже як космічний ліхтарик. Він освітлює все на своєму шляху», — пояснив співавтор роботи Дж. Ксав'єр Прохаска з Каліфорнійського університету в Санта-Крусі (США).

Швидкі радіосплески відомі з 2007 року, але їхнє походження досі не з’ясоване. Науковці розраховують, що MeerKAT щороку знаходитиме кілька сплесків із червоним зміщенням понад 1,0, а вивчати їхні галактики допомагатиме Джеймс Вебб.

Результати дослідження опублікували в журналі Science.

Читайте також:

Напарник для Джеймса Вебба. NASA будує космічний телескоп за 1,2 мільярда доларів

Сигнал, Джерело, Зоря, nasa

Читайте ще