Майже триста тисяч жителів гімалайських регіонів Непалу, Індії та Китаю щодня живуть під прямою загрозою катастрофічних повеней.
Читайте також:
Потужність як у Хіросіми. Вчені розкрили причину катастрофічної повені в Непалі Нове дослідження показало, що площа забудови у потенційно небезпечних зонах стрімко зросла приблизно на 45% усього за сім років.
Повені в Гімалаях зазвичай спричиняють сезонні мусони, екстремальні зливи або раптові прориви високогірних льодовикових озер із селевими потоками. Глобальне потепління посилює ці явища, а вузькі гірські ущелини лише збільшують висоту та руйнівну силу водяного валу.
Дослідник Скотт Ватсон разом із колегами оцінив ризики для будівель і людей уздовж русел річок нижче за течією від 1361 гімалайського озера на відстані до 50 кілометрів. Науковці використали п’ять незалежних наборів супутникових та картографічних даних для оцінки реальної площі забудови між 2016 та 2023 роками.
Площа забудови біля річок зросла майже на 46% — з 12,4 до 18 кв. км. А в зонах найбільшої загрози прориву льодовикових озер будівництво прискорилося ще сильніше — майже на 78%.
Розрахунки показали, що у 2026 році приблизно 293 800 людей мешкають у спорудах, відкритих для удару стихії. А це близько 18% усього населення досліджуваного регіону. Тільки в Непалі під загрозою опинилися понад 108 тисяч жителів, причому майже 23 тисячі з них звели будинки у межах десяти метрів по вертикалі від води.
До 2030 року кількість людей у небезпечних заплавах зросте ще на шість відсотків. Автори дослідження застерігають, що точність демографічних оцінок має певну частку невизначеності. Вчені наголошують на необхідності створення точних баз даних будівель, аби уряди могли вчасно відвести людей від смертоносних річкових коридорів.
Читайте також:
Не зважали на повінь. На Філіппінах пара обвінчалась у затопленій церкві — фото та відео
