Гірські хребти зберігають сліди стародавніх океанів, руху континентів та тектонічних процесів, які формували нашу планету мільйони років.
Читайте також:
Народження океанічного дна. Науковці вперше зафіксували процес утворення нової земної кори Проте пізніші геологічні деформації, вивітрювання та поховання під осадовими пластами часто затирають найважливіші сторінки цієї кам’яної хроніки.
Міжнародна група вчених під керівництвом Стамбульського технічного університету виявиладокази існування раніше невідомої пізньокрейдової континентальної магматичної дуги на північному заході Ірану.
Науковці назвали цю систему Азербайджанською континентальною магматичною дугою. Її відкриття додає нові важливі деталі до розуміння тектонічної еволюції зони зіткнення Аравійської та Євразійської літосферних плит.
Результати роботи опублікував журнал Geoscience Frontiers. Згідно з дослідженням, вулканічна дуга активно діяла приблизно від 101 до 97 мільйонів років тому під час еволюції стародавнього океану Неотетіс. Згодом її геологічні сліди були замасковані тектонічними деформаціями,
водною ерозією та молодшим магматизмом еоценової епохи.
Вчені детально проаналізували вулканічні та глибинні магматичні породи на північному заході Ірану, зосередившись на лінії розлому Сіах-Чешмех, Хой, Мішо та Тебріз. За допомогою уран-свинцевого датування цирконів, вивчення ізотопів гафнію та геохімічного аналізу всієї породи команда встановила точний вік зразків. Характеристики порід підтвердили наявність підземного магматизму, викликаного зануренням однієї літосферної плити під іншу.
Провідний автор дослідження доктор Алі Мохаммаді зі Стамбульського технічного університету пояснив значення цієї знахідки. Вчений зазначив, що дослідження доводить набагато складнішу магматичну історію регіону, ніж вважалося раніше, а поєднання геохронологічних та ізотопних даних дозволило чітко розпізнати сліди дуги крізь пізніші нашарування.
Читайте також:
Тектонічна загроза для США. Розломи в Каліфорнії досягли максимуму за останні 1000 років
