Дослідники з Великої Британії та Бельгії виявили статистичний зв’язок між складом бактерій на язиці та результатами когнітивних тестів. Водночас науковці не встановили, чи впливають мікроорганізми на роботу мозку.
Про це пише видання Science alert.
У дослідженні, опублікованому в журналі PLOS ONE, взяли участь 60 здорових дорослих: по 15 молодших і старших людей у Великій Британії та Бельгії. Молодші учасники переважно були віком близько 20 років, а старші — 60−70 років.
Науковці під керівництвом Джоанни Е. Л’Юро з Університету Ексетера разом із колегами з Вільного університету Брюсселя перевірили пам’ять, увагу, розпізнавання емоцій і швидкість обробки інформації. Також вони виміряли артеріальний тиск і зібрали зразки крові, слини та бактерій із поверхні язика.
В обох країнах виявили зв’язок між більшою кількістю бактерій Prevotella histicola та швидшими відповідями в окремих тестах. Ще один вид, Haemophilus parainfluenzae, мав неоднозначний зв’язок із результатами: у бельгійських учасників він асоціювався з кращими показниками в деяких завданнях, тоді як у британців його наявність була пов’язана як із швидшими,
так і з повільнішими відповідями залежно від тесту.
Найпослідовнішим чинником, пов’язаним із результатами когнітивних тестів, виявився вік. Старші учасники загалом набирали менше балів і повільніше реагували на завдання. Дослідники також зафіксували відмінності в кількості 17 видів бактерій між молодшими та старшими людьми.
Зокрема, у старших учасників було більше бактерій родів Treponema і Tannerella, серед яких є види, пов’язані із захворюваннями ясен. Водночас деякі бактерії, що беруть участь у перетворенні нітратів, частіше траплялися в молодших людей. Однак їхня наявність не означала автоматично кращих результатів тестування.
Інтерес учених до мікроорганізмів ротової порожнини частково пояснюється їхньою роллю в хімічних процесах організму. Деякі бактерії на язиці перетворюють нітрати, які надходять, зокрема, з їжею, на нітрити. Вони можуть брати участь у виробленні оксиду азоту — молекули, що допомагає розширювати кровоносні судини. Дослідники вивчають, чи пов’язані ці процеси з роботою мозку.
Проте нова робота не доводить, що бактерії спричиняють відмінності в пам’яті або швидкості мислення.
У дослідженні було мало учасників, а їхнє харчування, фізичну активність і сон не контролювали повною мірою. На результати також могли впливати відмінності між країнами та умови зберігання зразків.
Крім того, науковці порівнювали людей різного віку, а не спостерігали за тими самими учасниками протягом багатьох років. Тому робота не дає змоги визначити, чи пов’язані бактерії в роті зі швидкістю вікового погіршення когнітивних функцій.
Автори наголошують, що для підтвердження результатів потрібні масштабніші дослідження. Поки що немає підстав стверджувати, що зміна складу бактерій у ротовій порожнині може поліпшити пам’ять, запобігти деменції або сповільнити старіння мозку.
Читайте також:
- Не лише для бадьорості. Вчені з’ясували, як кава впливає на бактерії в кишківнику та настрій
- Відкриття, якого бояться вчені. Що таке дзеркальні бактерії та чому вони ставлять під загрозу життя на Землі
- Небезпечні бактерії. Цукор може посилювати шкоду антибіотиків для мікробіому кишечника
Правова інформація. Ця стаття містить загальні відомості довідкового характеру і не повинна розглядатися як альтернатива рекомендаціям лікаря. NV не несе відповідальності за будь-який діагноз, поставлений читачем на основі матеріалів сайту. NV також не несе відповідальності за зміст інших інтернет-ресурсів, посилання на які присутні в цій статті. Якщо вас турбує стан вашого здоров’я, зверніться до лікаря.
