Наука

На Хортиці дослідили ліс, що виріс на дні Каховського водосховища

13 жов•Район.in.ua

На дні колишнього Каховського водосховища науковці досліджують молоді вербово-тополеві ліси, які сформувались після знищення Каховської греблі

Як повідомляють в Інституті ботаніки Національної академії наук України, під час третьої у 2026 році експедиції фахівці вимірювали ріст дерев, оцінювали їхній фізіологічний стан і вивчали видове різноманіття території, – передає Еко.Район.

Вербово-тополевий ліс на території заповідника «Хортиця». Фото Олександра ПоліщукаОсінню експедицію провели на території національного заповідника «Хортиця» у вербово-тополевому лісі на місці колишніх озер, які до підриву Каховської греблі сполучались з водосховищем.

Раніше, навесні та влітку, науковці працювали на моніторингових ділянках у Херсонській області однак через погіршення безпекової ситуації восени змінили місце досліджень.

Читайте також:

Осінню експедицію провели на території

національного заповідника «Хортиця». Фото Олександри ЗборовськоїЯк змінюється ліс на дні водосховищаНауковці досліджували вербу червонувату (Salix × rubens і тополю чорну (Populus nigra На пробних ділянках площею 16 квадратних метрів визначали щільність дерев, вимірювали їхню висоту й діаметр, рахували живі та сухі гілки й оцінювали висоту крон.

Для визначення біомаси відібрали 20 дерев – по десять кожного виду. Найвища верба сягнула дев’яти метрів. Це майже на два метри більше, ніж торік.

Також дослідники склали 12 геоботанічних описів різних типів рослинності. Серед знайдених видів – ценхрус довгоколючковий (Cenchrus longispinus), воловик Гмеліна (Anchusa gmelinii) та виноград звичайний (Vitis vinifera).

Крім того, під час експедиції зустріли жовточеревого полоза занесеного до Червоної книги України.

Що вивчають у листках і ґрунті

Фізіологи Катерина Романенко й Олександр Поліщук продовжили сезонний моніторинг стану верб і тополь. Протягом світлової доби вони вимірювали активність фотосинтезу, газообмін і дихання листків, а також дихання ґрунту.

У польових умовах дослідники визначали індекс листкової поверхні (LAI)

та нормалізований різницевий вегетаційний індекс (NDVI). Також відібрали листки для лабораторного аналізу фотосинтетичних пігментів і морфофізіологічних показників.

Обробка результатів триватиме в Інституті ботаніки. Дані допоможуть оцінити функціональний стан і продуктивність молодих деревостанів, а також дослідити, як верби й тополі пристосовуються до сезонних змін умов середовища.

Дослідження проводять у межах наукової теми Національної академії наук України, присвяченої методам оцінювання впливу воєнних дій на різноманіття рослин у природних екосистемах, визначенню втрат і дослідженню їхнього потенціалу до відновлення та адаптації.

В експедиції також брали участь фахівці біосферного заповідника «Асканія-Нова», національного природного парку «Холодний Яр», Української природоохоронної групи, заповідника «Хортиця» та Брауншвейзького технічного університету в Німеччині.

Разом із науковцями працювали представники медіа, які готують документальний фільм і журналістські матеріали про вплив війни на природу, польові дослідження та формування нових екосистем на дні колишнього водосховища.

Учасники експедиції із дослідження нової екосистеми. Фото Олександри ЗборовськоїНагадаємо: Каховську ГЕС російські окупанти підірвали уночі 6 червня 2023 року. Руйнування греблі призвело до масштабної гуманітарної та екологічної катастрофи, затоплення десятків населених пунктів на правому та лівому берегах Херсонщини та спустошення Каховського водосховища.

Читайте також:

Верба, Дія, Червень, Тополя, Гребля

Читайте ще