Масштабне дослідження літніх американців виявило цікаву закономірність. Пацієнти з надмірною вагою або ожирінням на момент діагностування деменції мають значно нижчий ризик смерті порівняно з тими, хто має нормальну масу тіла.
Читайте також:
Чим швидше, тим краще. Дослідники з’ясували як темп ходьби допомагає запобігти деменції Вища вага на момент підтвердження хвороби виявилася пов’язаною з більшою тривалістю життя. Науковці зафіксували цю перевагу навіть після врахування супутніх захворювань та способу життя пацієнтів.
Результати роботи опублікував науковий журнал Journal of Alzheimer’s Disease. Ці висновки помітно контрастують із попередніми даними про те, що ожиріння в середньому віці навпаки підвищує ймовірність захворіти на недоумство. Автори проаналізували можливі статистичні викривлення і дійшли висновку, що зв’язок між вагою та виживанням не можна списати на просту похибку розрахунків.
Різниця у тривалості життя залежала від категорії індексу маси тіла. Люди з надмірною вагою та показником індексу від 25 до 29,9 мали на 16% нижчий ризик смерті порівняно з пацієнтами зі стандартною вагою.
Пацієнти з першим ступенем ожиріння продемонстрували на 27% нижчий ризик, тоді як при другому та третьому ступенях загроза смертності падала на 22%.
Для перевірки цієї закономірності автори проаналізували дані 4523 учасників великого американського дослідження здоров’я та виходу на пенсію, яке веде Університет Мічигану серед дорослих віком від 51 року. Усі ці люди не мали деменції на початку моніторингу і захворіли пізніше.
Складність таких медичних досліджень полягає в тому, що втрата ваги часто починається задовго до офіційного виявлення хвороби. Через це частина людей із нібито нормальною вагою на момент обстеження насправді могли бути значно гладкішими в минулому і просто виснажилися через прогресування розладу.
Доцентка соціомедичних наук школи громадського здоров’я Колумбійського університету Юань Чжан зазначила, що результат звучить вкрай несподівано. Вчена підкреслила, що перевірка головних джерел зміщення даних доводить реальність зафіксованої переваги у виживанні для пацієнтів із більшою вагою.
Одне з біологічних пояснень криється у здатності організму витримувати дефіцит поживних речовин.
Деменція руйнує ділянки мозку, які керують відчуттям голоду, а згодом позбавляє людину здатності самостійно готувати їжу чи ковтати. У деяких хворих спостерігається підвищена витрата енергії та стрімка втрата м’язової тканини.
Люди з більшим запасом жирової або м’язової маси мають біологічний резерв, на який організм спирається під час виснаження. Цей резерв допомагає легше переносити періоди недоїдання, хоча науковці ще не мають прямих доказів роботи саме цього механізму.
Вірджинія Чанг зазначила, що харчування стає величезною проблемою для людей із деменцією. Пацієнти стикаються зі згасанням інстинкту насичення через збій центральних команд мозку, втрачають ініціативу до прийому їжі та слабшають на очах.
Правова інформація. Ця стаття містить загальні відомості довідкового характеру і не повинна розглядатися як альтернатива рекомендаціям лікаря. NV не несе відповідальності за будь-який діагноз, поставлений читачем на основі матеріалів сайту. NV також не несе відповідальності за зміст інших інтернет-ресурсів, посилання на які присутні в цій статті. Якщо вас турбує стан вашого здоров’я, зверніться до лікаря.
Читайте також:
Він є у вас в коморі. Вчені назвали продукт, який може вдвічі знижувати ризик деменції
