В античному місті Адріанополіс на півночі Туреччини вчені по-новому поглянули на унікальну ранньохристиянську мозаїку.
Читайте також:
Отруйна колиска промисловості. Вчені довели що масовий видобуток свинцю в Європі почався у сьомому столітті На підлозі стародавнього храму збереглося рідкісне зображення чотирьох річок біблійного Едему, які насправді нагадували парафіянам про людські чесноти та спасіння душі.
Раніше археологи вважали викладені картини простою ілюстрацією до Старого Завіту. Тепер дослідники Нургюль Озер Урас та Мустафа Гьореген дійшли висновку, що композиція мала глибший виховний зміст. Результати їхньої роботи опублікував журнал Medeniyet Belleten.
Центральна мозаїка присвячена річкам із книги Буття під назвами Фісон, Гіхон, Тигр та Євфрат. Стародавні майстри зобразили ці потоки не у вигляді звичайних географічних ліній, а в образах живих людей. Грецькі написи біля кожної фігури чітко підтверджують задум авторів.
Персонажі вдягнені у традиційне античне вбрання та фригійські шапки. Двоє чоловіків мають бороди, а двоє зображені молодими та чисто поголеними.
Кожен із них тримає в руках перевернутий ріг достатку, з якого вода виливається у спільний басейн із рибою. У грецькому та римському мистецтві річкові божества завжди уособлювали родючість та природні сили, тому християнські художники просто використали знайомий людям художній стиль.
Подібні сюжети вважаються єдиним відомим зразком такого роду на території всієї Анатолії, хоча схожі малюнки раніше знаходили в інших куточках Середземномор’я.
Головний аргумент нового дослідження полягає у духовному значенні картини. Ранні християнські мислителі часто сприймали води Едему не як реальну географію, а як символи моральних якостей людини.
Вчені спираються на праці філософа Філона Александрійського та єпископа Амвросія Медіоланського. Вони прямо пов’язували чотири райські річки з головними людськими чеснотами. Фісон уособлював розсудливість, Гіхон означав мужність, Тигр символізував поміркованість, а Євфрат нагадував про справедливість.
Парафіяни заходили до храму і бачили під ногами наочний урок праведного життя. Мозаїка перетворювала образ Раю на щоденне нагадування про те, якими вчинками людина наближається до Бога.
У церкві збереглися й інші цікаві деталі. Біля південно-східного входу археологи розчистили мозаїчний хрест, який мав захищати будівлю від злих сил. Ще один фрагмент зображує павича, який у ранньому християнстві вважався символом безсмертя душі. Також на підлозі можна побачити бика біля води з іменами двох місцевих жителів Гімерія та Валентини, які дали гроші на оздоблення цього храму.
Читайте також:
