Норвезькі та австралійські вчені з Університетської лікарні Осло й Університету Фліндерса перевірили, чи допоможе ДНК з довкілля (еДНК) розкривати квартирні крадіжки.
Про це повідомляє Phys.org.
Команда під керівництвом Кіари Фантінато провела 15-хвилинні імітації квартирних крадіжок у 22 оселях в Осло та Австралії. Дослідники зібрали 391 зразок еДНК з повітря, пилу та поверхонь. ДНК «зломника» в повітрі вдавалося знайти з різним успіхом: усе залежало від температури, вологості, пилу та ДНК мешканців.
Співавтор Данкан Тейлор з Університету Фліндерса нагадує, що досвідчені грабіжники діють швидко, у рукавичках і захисному одязі, тому їхньої ДНК може не бути взагалі або вона залишається в мізерній кількості, пошкоджена чи змішана з чужою.
«Людська еДНК може накопичуватися на місці злочину через пасивне відокремлення та поширення в довкіллі, зокрема в частинках у повітрі та пилу, де вона може зберігатися попри спроби прибирання», — пояснює старша викладачка Університету Фліндерса Марія Горай.
За словами аспірантки цього ж вишу Емілі Біббо, результати різнилися через те, як часто люди бували в приміщенні, скільки ДНК вони втрачають, як прибирали оселі. Згодом такі методи можуть застосовувати в розслідуваннях, якщо враховувати ризик забруднення та фонову ДНК.
Роланд ван Оршот із криміналістичної служби поліції штату Вікторія зазначає, що ДНК з повітря разом зі зразками з пилу й поверхонь допомагає відтворити, хто був там нещодавно, а хто живе постійно. Для надійних профілів ДНК зломників потрібні стандартні процедури та додаткові перевірки.
Автори вважають тести доказом концепції для подальших досліджень.
Роботу опублікували в журналі Forensic Science International: Genetics.
Читайте також:
Помічник криміналістів. Китайський ШІ обчислює час смерті за мікробами на тілі з точністю до двох днів
