Китайські тайконавти на борту космічної станції Тяньгун завершили те, що вони назвали «осіннім збором урожаю» в рамках свого експерименту з вирощування рису в космосі.
За повідомленнями, розповсюдженими китайськими ЗМІ 18 жовтня, представники космічної місії успішно зібрали, посіяли та зберігали нову партію рису на космічній станції, пише Interesting Engeneering.
Як зазначається, це знаменує собою важливу віху в прагненні проєкту повністю відтворювати рис протягом наступних поколінь у космосі. Перше покоління рису вирощувалося з використанням насіння, доставленого з Землі та посіяного на орбіті. Йому дозволили прорости, дозріти, зацвісти та дати насіння в умовах мікрогравітації. Насіння, зібране з цих рослин, потім використовується для вирощування другого покоління повністю на орбіті. Це надзвичайно важливо, оскільки нові рослини розвиватимуться з насіння, вирощеного в умовах мікрогравітації, а не на Землі.
За даними Китайської академії наук, цей експеримент розпочався раніше у 2026 році та має на меті завершити два цикли від насіння до насіння. Це не перший випадок вирощування рису на космічній станції (перші експерименти проходили ще у 2022 році).
Насіння, вироблене цими першими рослинами, було повернуто на Землю, де дослідникам вдалося виростити ще три покоління рослин. Але цікаво те, що зараз тайконавти досліджують генетичну стабільність рису в умовах мікрогравітації.
Читайте також:
Історична місія. Китайський зонд Тяньвень-2 наздогнав астероїд після подорожі в мільярд кілометрів Живі організми на Землі еволюціонували під дією земної гравітації, тому її усунення теоретично може вплинути на те, як рослини розвиваються, розмножуються, ростуть і дозрівають. Зараз вчених особливо цікавлять не лише генетичні зміни, але й такі речі, як епігенетика (або те, як гени експресують себе). Вони також хочуть побачити, як рис адаптується протягом наступних поколінь у космосі.
Цікаво, що дослідники також порівнюють звичайне вирощене на Землі насіння з нащадками рису, раніше вирощеного в космосі у 2022 році. Це має допомогти їм визначити, чи залишає попередній вплив мікрогравітації якісь тривалі наслідки, які впливають на розвиток наступних поколінь.
Крім того, команда також досліджує два методи вирощування сільськогосподарських культур у космосі,
щоб з’ясувати, який із них, якщо такий є, є більш цінним в умовах мікрогравітації. Перший — це статеве розмноження. Другий метод називається безстатевим розмноженням. Цей метод передбачає збір рису зі збереженням кореневої системи материнської рослини. Це дозволить рослині виростити нові пагони та зрештою дати більше рису.
Читайте також:
Рекорд Apollo 17 не побитий. Чи наблизила місія Artemis 2 людство до нової висадки на Місяць? Цей метод може бути ціннішим, оскільки він усуває необхідність пересаджувати посіви. Якщо одні й ті ж рослини можуть давати кілька врожаїв рису, а не лише один, це буде набагато ефективніше в довгостроковій перспективі. Який із методів (або їх поєднання) буде найкращим, ще належить з’ясувати, але кінцева мета — знайти спосіб виробництва їжі в космосі, щоб зменшити потребу в поповненні запасів із Землі.
Раніше NV Техно писав що є ймовірність, що майбутня орбітальна станція Китаю для збору сонячної енергії зможе працювати і як інструмент радіоелектронної боротьби.
Космічна сонячна електростанція (SSPS) має збирати сонячне світло в космосі та перескеровувати його на наземні приймачі у вигляді потужних мікрохвильових променів. Ця здатність перетворює SSPS на потенційну зброю.
Читайте також:
