Дослідження Китайської академії наук показало, що випробування глибоководного видобутку в Південнокитайському морі змінило доступність поживних речовин і порушило роботу мікроорганізмів, які підтримують морську екосистему.
Про це пише видання Science alert.
У 2020 році під час випробування видобутку на глибині близько 1300 метрів дослідники зібрали зразки порід, збагачених кобальтом. Їх подрібнювали на невеликі фрагменти й підіймали на поверхню. Цей процес спричинив підняття значної кількості донних відкладень та інших частинок, що вплинуло на навколишнє середовище.
Науковці брали проби води до початку робіт і під час видобутку на різних висотах над морським дном — безпосередньо біля нього, а також на відстані 30 і 50 метрів. Вони досліджували ДНК мікроорганізмів, щоб з’ясувати, як зміни в доступності поживних речовин впливають на їхню діяльність.
Результати показали, що видобуток змінив розподіл неорганічних поживних речовин у воді на висоті до 50 метрів над дном. Особливо помітними були зміни в доступності азоту та силікатів — сполук, важливих для морських екосистем.
Також змінилася активність генів, пов’язаних із кругообігом азоту. Під час видобутку стало значно менше генів, які беруть участь у перетворенні атмосферного азоту на форми, доступні живим організмам. Найсильніше це проявилося у пробах, узятих найближче до морського дна.
Водночас збільшилася кількість генів, пов’язаних із денітрифікацією — процесом, під час якого мікроорганізми перетворюють сполуки азоту на газоподібний азот. Зростання зафіксували як у воді, так і на поверхні порід. Також побільшало генів, залучених до відновлення сульфатів — процесу, що відбувається без участі кисню.
Дослідники припускають, що ці зміни пов’язані з підвищенням каламутності води та осіданням частинок, які виникають під час видобутку. Крім того, підняття органічної речовини та зниження рівня кисню могли створити умови для посилення процесів, характерних для середовища з його нестачею.
Водночас дослідження має важливе обмеження: автори не вказали, скільки часу минуло між відбором проб до початку робіт і під час видобутку. Тому точно визначити швидкість виникнення змін неможливо.
Науковці описують зафіксовані ефекти як короткострокові порівняно з потенційними довготривалими наслідками глибоководного видобутку.
Промисловий видобуток корисних копалин на великих океанічних глибинах ще не розпочався, однак Міжнародний орган з морського дна вже видав 31 контракт на розвідку. П’ять із них належать Китаю.
Автори дослідження наголошують, що навіть короткочасне втручання людини може негативно впливати на глибоководні екосистеми. На їхню думку, це підкреслює необхідність подальших досліджень екологічних наслідків видобутку до початку його масштабного промислового застосування.
Читайте також:
- Понад 20 тисяч точок. Вчені Китаю створили першу детальну карту корисних копалин морського дна
- Від скандію до ітрію. Американська компанія видобуватиме до 1000 тонн рідкісноземельних копалин на рік
- Корисні копалини з води. Нова технологія може забезпечити людство літієм і магнієм на 50 000 років
