Наука

Кліматичний буфер. Вчені виявили масштабні зміни в сезонному поглинанні вуглекислого газу Індійським океаном

19 жов•NV

Нове дослідження свідчить про суттєві зміни в сезонних циклах обміну вуглекислим газом між Індійським океаном і атмосферою. Це відкриття допомагає краще зрозуміти, як океан стає природним захистом від глобального потепління.

У науковому журналі Geophysical Research Letters опубліковано результати масштабного дослідження, проведеного під керівництвом доктора Апурви Падаманбхи Джоші з Індійського національного центру океанографічної інформації. Фахівці проаналізували дані за чотири десятиліття (з 1980 по 2019 рік), щоб з’ясувати, як зміна клімату впливає на здатність Індійського океану поглинати та вивільняти вуглекислий газ (CO₂).

Читайте також:

Всупереч Паризькій угоді. Американські вчені припустили, що Земля перегріється раніше, ніж очікували Отримані результати продемонстрували дуже нерівномірну картину. Уздовж екваторіальної зони Індійського океану амплітуда сезонних коливань зросла на 48%, а в його південній частині — на 23%. В Аравійському морі контраст між сезонними максимумами й мінімумами зменшився на 14%, тоді як у Бенгальській затоці спостерігалося помірне зростання на 7%.

При цьому загальні викиди CO₂ в атмосферу знизилися в Аравійському морі, Бенгальській затоці та екваторіальній акваторії, а в південній частині океану зросли обсяги поглинання газу.

Ключовими чинниками таких змін виявилися різниця між рівнем CO₂ у поверхневих водах і в атмосфері, а також динаміка вітрів і океанічних течій. Відомо, що холодна вода зазвичай містить більше газу, проте підйом насичених вуглецем глибинних водних мас на поверхню суттєво коригує це співвідношення.

Науковці зазначають, що така нестабільність створює додаткове навантаження на морські екосистеми. Поглинання додаткових обсягів вуглецю призводить до підвищення кислотності води, що знижує концентрацію карбонат-іонів, необхідних кораловим поліпам і молюскам для формування мушель та скелетних структур. Оцінювання кліматичних моделей виключно за середньорічними показниками може виявитися неточним, тому подальше вивчення сезонних циклів є критично важливим для розуміння майбутнього нашої планети.

Читайте також:

Антарктика тане. Зимовий максимум морського льоду на Південному полюсі у 2026 році став одним із найнижчих за всю історію спостережень

Затока, газ

Читайте ще