Загадковий кам'яний монумент, що простягається на 54,5 метра через Західну Сахару, виявив надзвичайно збережене доісторичне поховання, вік якого складає приблизно 4400 років.
Під незвичайним розташуванням вапнякових плит археологи виявили недоторкане людське поховання. Ця знахідка є першим прямим доказом існування особливого класу доісторичних сахарських пам’ятників, пише Arkeo News.
В одному з найсухіших регіонів Західної Сахари два довгі ряди каменів тягнуться на схід від овального кургану, створюючи форму, несхожу на звичайні доісторичні гробниці. Відомий як курган-антена, пам’ятник у Ваді Лаваш-ель-Теллі має довжину 54,5 метра від одного кінця до іншого.
Хоча подібні споруди зустрічаються в різних частинах Північної Африки, археологам досі не вдавалося встановити, коли вони були побудовані або як їх використовували. Тепер дослідження, опубліковане в African Archaeological Review, дало відповіді на обидва питання.
Читайте також:
Стародавні люди винні в появі пустелі Сахара - вчені Міжнародна команда під керівництвом Хоакима Солера з Каталонського інституту дослідження культурної спадщини дослідила конструкцію пам’ятки та проаналізувала людські останки,
знайдені в її середині. Два радіовуглецевих датування встановлюють дату поховання приблизно між 4417 та 4100 роками тому, встановивши першу абсолютну хронологію для цього конкретного типу пам’ятки в Атлантичній Сахарі.
Споруда складається з двох окремих архітектурних елементів. На її західному кінці стоїть овальний курган розміром приблизно 12,5 на 10 метрів, а два видовжені вапнякові блоки простягаються на схід через навколишню гравійну рівнину. Разом ці елементи створюють характерний антеноподібний вигляд пам’ятки.
Читайте також:
Сахара може стати зеленішою. Вчені прогнозують більше дощів у пустелі Будівельники використовували місцевий девонський вапняк, укладаючи плити та блоки безпосередньо на землю без розчину. Хоча вся пам’ятка простягається на понад 54 метри, курган піднімається не вище трьох метрів. Його конструкція свідчить про те, що відносно невелика група людей могла б зібрати його без спеціалізованого кам’янообробного обладнання.
Розкопки виявили ретельно захищений поховальний простір під зовнішнім вапняковим покриттям кургану. Великі кам’яні плити утворювали внутрішню захисну структуру,
під якою археологи виявили останки однієї особи. Поховання не мало жодних ознак порушення або подальшого повторного використання, що дозволило дослідникам вивчити його первісне розташування.
Померлого поклали на спину вздовж осі північ-південь, головою на південь та ногами, зігнутими вбік. Стоматологічні дані свідчать про те, що на момент смерті особі було приблизно 25−35 років, хоча погана збереженість скелета завадила дослідникам визначити її стать.
Читайте також:
Останні сторінки ери. У Сахарі знайшли нового динозавра, який спеціалізувався на ловлі риби Єдиними артефактами, знайденими поруч із останками, були чотири маленькі круглі намистини, виготовлені зі шкаралупи страусиного яйця. Дослідники вважають, що вони могли належати до особистих прикрас, які носив померлий. Жодної характерної кераміки, інструментів чи інших похоронних речей, які б допомогли визначити культурну приналежність особи, не було знайдено.
Раніше NV Техно писав, що в 2019 році в Африці почали будівництво«великої зеленої стіни» з дерев на південному кордоні пустелі Сахари. Більше 20 країн планують брати участь в цьому проекті і до 2030 року створити стіну з дерев, довжиною у 8 тис. км.
Стіна повинна стати наймасштабнішою живою структурою на планеті. Проект реалізують у регіоні Сахель — колись родючому тропічному регіоні, який зараз став частиною Сахари через неправильне управління земельними ресурсами та кліматичні зміни.
Читайте також:
Ні, не потепління. Археологи назвали причину однієї з найдавніших воєн