Норвезькі дослідники під час вивчення морського дна в Арктиці випадково знайшли рештки китів, приховані під осадовими породами. Незвичайну ділянку виявили за скупченням трубчастих червів, а зібрані зразки містили кістки та зуби морських ссавців.
Про це пише видання Science alert.
Науковці керували дистанційно керованим підводним апаратом, який досліджував морське дно. Серед переважно однорідного ландшафту вони помітили ділянку з великою кількістю трубчастих червів, чиї тонкі тіла вертикально здіймалися над поверхнею.
Коли апарат відібрав пробу осаду, на короткий час його огорнула темна хмара. Після того як вона розсіялася, дослідники побачили численні дрібні організми, а також кістки й зуби. Згодом стало зрозуміло, що вони натрапили на місце, де накопичилися рештки китів.
Темні хмари, які виникають під час відбору таких проб, можуть свідчити про велику кількість органічних речовин в осадових породах. Це також ознака активного росту бактерій і значного споживання кисню.
У щоденнику експедиції, опублікованому у травні, дослідники описали свої враження від знахідки.
Вони зазначили, що використовували протигази як запобіжний захід, і порівняли себе зі справжніми археологами та Індіаною Джонсом у глибинах океану.
Про відкриття повідомила норвезька програма картографування морського дна MAREANO. Дослідники наголосили, що навіть на перший погляд непримітні ділянки океанічного дна можуть приховувати незвичайні природні явища, зокрема місця падіння китів.
Після загибелі кита його тіло опускається на дно й стає джерелом поживних речовин для місцевої екосистеми. М’які тканини та кістки забезпечують їжею різні організми, сприяють збільшенню видового різноманіття й допомагають деяким видам поширюватися між ділянками глибоководного середовища.
Такі місця також відіграють роль у накопиченні вуглецю та кругообігу сірки, азоту й фосфору. Однак рештки китів не завжди можна легко помітити: кістки можуть занурюватися під шар осаду й залишатися прихованими.
Науковці звернули увагу на можливі ризики для таких екосистем через майбутній видобуток корисних копалин на морському дні. Оскільки частина подібних оселищ досі мало досліджена, роботи можуть пошкодити важливі для глибоководного життя ділянки.
У матеріалі також згадується експедиція 2017 року біля узбережжя Австралії, під час якої на глибині близько 1000 метрів тралом зачепили природне місце падіння кита.
За словами норвезької команди MAREANO, такі рідкісні надходження органічної речовини підтримують існування спеціалізованих угруповань організмів. Їхнє поширення, екологічні функції та зв’язки між різними ділянками глибокого океану досі значною мірою залишаються недослідженими.
Читайте також:
