Археологи наблизилися до розгадки таємниці поховання у Вестмінстерському абатстві в Лондоні. Усередині саркофага римської епохи виявили останки чоловіка, який жив на кілька століть пізніше й міг бути середньовічним настоятелем монастиря.
Про це пише The Guardian.
Кам’яний саркофаг знайшли ще 1820 року, а офіційні розкопки провели 1869-го. На ньому зберігся латинський напис з ім’ям Валерія Амандіна та характерний для римського періоду орнамент.
У 2018 році дослідники зняли кришку й виявили всередині скелет, хоча раніше вважалося, що останки були втрачені. Аналіз показав, що похованому чоловікові було приблизно 35–49 років, а його зріст становив близько 175 сантиметрів.
Радіовуглецеве датування віднесло кістки до кінця X або початку XI століття. Це означає, що римський саркофаг використали повторно через кілька століть після його виготовлення.
На кришці також знайшли великий хрест, вирізаний пізніше. За оцінкою дослідників, він відповідає традиціям пізнього англосаксонського періоду й може вказувати на високий статус похованого та його зв’язок із духовенством.
Археолог-консультант Вестмінстерського абатства професор Ворік Родвелл розглядає двох можливих кандидатів. Йдеться про настоятеля Ельфвіга, який помер близько 1020 року, та Вульфнота, смерть якого датують приблизно 1049 роком.
Найімовірнішою фігурою Родвелл вважає Ельфвіга. Він був ченцем Вестмінстерського абатства ще до смерті свого попередника, а згодом близько 27 років очолював монастир.
Дослідники припускають, що спочатку саркофаг стояв в іншій частині церкви, а пізніше його перенесли під час будівельних робіт за правління короля Генріха III. Остаточно встановити особу похованого поки що не вдалося.
