Наука

Королева-воїн. В Китаї дослідили бронзову зброю з гробниці правительки Фу Хао

26 жов•NV

У гробниці Фу Хао, дружини правителя та воєначальниці китайської династії Шан, були знайдені бронзова зброя, дорогоцінний нефрит та останки 16 жертвопринесень.

Зокрема, масивна бронзова бойова сокира вагою близько дев’яти кілограмів лежала серед похоронних скарбів цієї жінки, яка командувала арміями понад 3000 років тому, пише Arkeo News.

У її гробниці також знаходилися сотні цінних предметів, шість собак, принесених у жертву, та останки 16 людей, які, очевидно, померли під час її похоронних церемоній. Ці надзвичайні знахідки розкривають могутність Фу Хао, однієї з найвидатніших жінок династії Шан у стародавньому Китаї.

Читайте також:

Готувалися до війни? Археологи виявили приховану мережу тунелів під стародавнім містом Археологи виявили її надзвичайно неушкоджену гробницю в 1976 році в Іньсюй, поблизу сучасного Аньяна в провінції Хенань. Тепер, на 50-ту річницю відкриття, вчені зібралися в Аньяні, щоб переоцінити поховання та життя жінки, яка мала військову, королівську та релігійну владу в суспільстві, де традиційно домінували чоловіки.

Фу Хао жила близько 1200 року до нашої ери та була однією з дружин У Діна,

могутнього правителя династії Шан. Стародавні написи ідентифікують її як військового командира, який керував походами від імені королівського двору, що робить її однією з найдавніших задокументованих жінок-генералів в історії Китаю.

Серед найвражаючих знахідок у гробниці були величезні бронзові сокири юе, символи військового командування та королівської влади. Одна важила приблизно дев’ять кілограмів і мала вишукані прикраси у вигляді тварин. Така зброя символізувала набагато більше, ніж просто бойове спорядження; вона виражала силу керувати військами та здійснювати владу. У її могилі також було знайдено близько 130 одиниць бронзової зброї, включаючи сокири, ножі та інше військове спорядження. Ці предмети підтвердили те, що археологи вже дізналися з написів на кістках оракулів: Фу Хао була не просто королівською дружиною, а активним учасником військових справ Шан.

Поховання також розкрило темніший аспект королівських традицій династії Шан. Археологи виявили останки 16 жертвопринесень, розташовані навколо похоронної камери, а також шість собак, пов’язаних з похоронними жертвопринесеннями.

Жертви супроводжували Фу Хао на смерть у рамках ритуалів, призначених для вшанування померлого та підтримки продовження королівської влади в потойбічному житті. Їхня присутність ілюструє важливість людських жертвоприношень у похоронних практиках еліти Шан, де демонстрація багатства та влади поширювалася аж до позбавлення людських життів.

Сама гробниця мала розміри приблизно 5,6 на чотири метри. Археологи виявили сліди дерев’яної похоронної камери та лакованих трун, хоча дерев’яні конструкції значною мірою зруйнувалися протягом тисячоліть, що минули. Розкопки виявили 1928 похоронних предметів, зокрема 468 бронзових артефактів, 755 предметів з нефриту та 564 предмети з кістки. Колекція також містила слонову кістку, кераміку та тисячі мушель каурі, які служили валютою в суспільстві Шан.

Деяким нефритовим прикрасам вже було кілька століть, коли вони потрапили до гробниці Фу Хао, що свідчить про те, що еліта Шан цінувала предмети, успадковані або набуті від попередніх культур. Понад 200 бронзових ритуальних посудин ілюстрували церемоніальні обов’язки, що супроводжували її королівське становище.

Читайте також:

Могила імператора. Китайські вчені виявили гробницю правителя династії Хань У жовтні 2026 року китайські та міжнародні вчені зібралися в музеї Іньсюй, щоб відзначити 50-ту річницю розкопок. Обговорення зосередилися на бронзових артефактах, королівських прикрасах та ширших зв’язках, що пов’язують суспільство Шан із сусідніми культурами. Її поховання залишається одним із найважливіших археологічних відкриттів з Китаю бронзової доби, зберігаючи рідкісне поєднання письмових свідчень, надзвичайного багатства та доказів царського насильства.

Раніше NV Техно писав, що китайські археологи виявили в одній з гробниць в провінції Хенань меч у піхвах, вік якого приблизно 2300 років. Саме завдяки піхвам, як відзначають археологи, меч і зберігся в такому чудовому стані. Ймовірно, знахідка відноситься до періоду Воюючих царств, що тривав з 475 року до нашої ери до 221 року нашої ери.

Як вважають історики, цей період історії Китаю почався після смерті Конфуція і характеризувався радикальними змінами в соціальній, політичний та економічній сферах. Відбулися зміни в структурі армії, що в свою чергу призвело до більш масштабних битв з жертвами, великій кількості великомасштабних воєн.

Читайте також:

Водні ворота регіону. В Китаї археологи виявили місто, яке процвітало 2000 років тому

валюта, королева, Культура

Читайте ще