Космічний телескоп James Webb виявив ознаки щільної атмосфери на планеті TOI-561 b, розташованій за 280 світлових років від Землі. Вона відбиває близько 75% зоряного світла, а хмари з мінералів можуть захищати її поверхню від перегрівання.
Про це пише видання ScienceDaily.
Міжнародна команда астрономів дослідила TOI-561 b — кам’янисту екзопланету, поверхня якої, ймовірно, вкрита океаном розплавленої породи. До роботи долучилися науковці Бірмінгемського університету та Університету Ватерлоо в Канаді.
Протягом 37 годин дослідники спостерігали за планетою, зафіксувавши майже чотири повні оберти навколо її зорі. Аналіз показав, що TOI-561 b відбиває приблизно три чверті світла, яке на неї падає. Це незвично багато для кам’янистого світу, розташованого так близько до своєї зорі.
За однією з версій, планету оточують хмари з силікатних мінералів, зокрема діоксиду кремнію та силікату магнію. Вони можуть відбивати зоряне випромінювання ще до того, як воно досягне поверхні. Такий шар працював би як природний сонцезахисний екран.
Спостереження також свідчать, що атмосфера може переносити тепло з освітленого боку планети на темний.
Це допомагає пояснити, чому денна поверхня виявилася прохолоднішою, ніж передбачали попередні розрахунки.
Водночас існування атмосфери породжує запитання. Через інтенсивне випромінювання зорі TOI-561 b, за наявними теоріями, мала б втратити газову оболонку ще мільярди років тому.
«Це ставить під сумнів сучасні теорії. Ми очікували, що кам’яниста планета, яка отримує настільки інтенсивне випромінювання, давно втратила б атмосферу», — зазначила астрофізикиня Бірмінгемського університету Анджалі П'єтте.
Учені поки не встановили точний склад газової оболонки. Вона може містити багато вуглекислого газу, як атмосфера Венери, або діоксиду сірки, який виділяється під час вулканічної активності на супутнику Юпітера Іо.
Одне з можливих пояснень тривалого існування атмосфери полягає в тому, що її постійно поповнюють гази з надр планети. Глобальний океан розплавленої породи може діяти як велетенський вулкан, безперервно вивільняючи нові гази.
Щоб перевірити цю гіпотезу, дослідники планують провести додаткові спостереження за допомогою James Webb на довших хвилях. Це допоможе точніше визначити хімічний склад атмосфери та з’ясувати, як вона зберігається за настільки екстремальних умов.
Читайте також:
