Радіотелескопи можуть стати ключем до розгадки походження найбільш невловимих часток у Всесвіті — космічних нейтрино надвисоких енергій.
Читайте також:
Невловима частинка здалася. Китайці вперше виміряли параметри нейтрино точніше за всю попередню науку Про це йдеться у дослідженні групи астрофізиків, опублікованому в науковому журналі The Open Journal of Astrophysics, повідомляє Phys.org.
Нейтрино часто називають «примарними частками». Вони практично не мають маси, взаємодіють зі світом лише через слабкі ядерні сили і вільно пролітають крізь усю Землю, не зачіпаючи атоми навколо.
Реєструвати такі поодинокі потрапляння вчені навчилися лише за допомогою гігантського детектора IceCube, зануреного в товщу антарктичного льоду на Південному полюсі. Проте з’ясувати точні координати космічних об'єктів, які викидають ці частки, досі було вкрай важко.
Раніше вважалося, що народження нейтрино в глибинах космосу обов’язково супроводжується потужними спалахами гамма-випромінювання. Проте такі промені легко поглинаються щільними хмарами міжзоряного пилу та газу, які оточують надмасивні чорні діри.
Через це гамма-телескопи часто просто не бачать катастрофи, яка породила частку. Натомість радіохвилі вільно проходять крізь будь-які пилові завіси.
Автори роботи вирішили зіставити дані антарктичної станції з результатами радіоогляду неба VLASS, який проводить комплекс радіотелескопів Very Large Array у штаті Нью-Мексико. Науковці помітили чітку закономірність: коли IceCube ловить чергове космічне нейтрино, у тому самому секторі неба майже завжди спалахує радіоджерело.
Як з’ясувалося, радіоспалахи відповідають приблизно за 13% зафіксованих часток. При цьому понад 90% цих джерел були абсолютно невидимими для звичайних гамма-телескопів.
Наразі ймовірність випадкового збігу в цих розрахунках становить приблизно 1 до 30. Це можна порівняти з ситуацією, коли монета п’ять разів поспіль падає орлом догори.
Читайте також:
Класична фізика безсила. Вчені зафіксували, як магнетар заломлює світло подібно до призми
