Що їли слов’яни та германці в Середньовіччі? Нове дослідження показало суттєві відмінності в їхньому раціоні: перші полюбляли молоко, пшоно та мед, а другі — свинину.
Читайте також:
Не лише картопля. Які продукти становлять основу раціону в різних країнах світу Висновки спираються на нещодавні дослідження, опубліковані в журналах Nature та Genome Biology. Аналіз ДНК допоміг ученим пов’язати появу давніх слов’ян із масштабною міграцією, яка змінила населення Європи. У різних її частинах ці процеси відбувалися по-різному. Дослідження також допомагають зрозуміти, як формувалося генетичне та культурне розмаїття сучасних європейців.
У Середньовіччі раціон слов’янського та германського населення суттєво різнився. Слов’яни полюбляли кашу з проса. Перші слов’яни в Центральній Європі споживали переважно молоко, просо та мед. Це вирізняло їх з-поміж германців, які натомість надавали перевагу свинині. Такі висновки ґрунтуються на масштабному аналізі молекул їжі, що збереглися на уламках керамічного посуду, а також на дослідженні кісток тварин, яких вживали в їжу. Згідно із сучасними науковими даними,
ці дві групи населення відрізнялися не лише генетично, а й способом життя та раціоном. До такого висновку дійшли учасники міжнародного дослідження під керівництвом Їржі Махачека, завідувача кафедри археології та музеології Університету Масарика.
Читайте також:
Не лише для каші. Що готують з гречки у Японії, Китаї та інших країнах світу Результати аналізів свідчать, що на початку раннього Середньовіччя (VI-VII ст.) — періоду, який настав одразу після Великого переселення народів (V-VI ст.) — спосіб життя мешканців Центральної Європи, зокрема й їхній раціон, докорінно змінився. «Їжа та кулінарні традиції вважаються однією з важливих культурних ознак, що дозволяють розрізняти різні соціальні, релігійні чи етнічні групи», — пояснює Махачек.
Науковці визначили склад раціону, проаналізувавши органічні залишки — передусім ліпіди (жири), молекули яких століттями зберігалися в стінках керамічного посуду, що використовувався для приготування їжі. З’ясувалося, що прибульці з північного сходу Європи — яких ми зазвичай називаємо слов’янами — віддавали перевагу продуктам,
з яких, імовірно, готували каші.
Вони відрізнялися від осілого населення Центральної Європи германського походження: останні уникали вживання проса, надаючи перевагу свинині. «Популярність проса та страв із нього зберігалася серед слов’ян протягом тривалого часу.
Навіть за часів Великої Моравії — першого протодержавного утворення західних слов’ян у IX столітті — усе населення, включно з тогочасною елітою, споживало просо у великих кількостях», — пояснив Махачек. Він додав, що це підтверджується аналізом ізотопів вуглецю в людських кістках: просо, як специфічна сільськогосподарська культура, залишає в них чіткий і впізнаваний слід.
Душенина: рецепт української страви зі свинини
Трохи дивна назва “душенина” цілком пояснюється способом приготування страви: інгредієнти “душать” тобто тушкують в герметично закритому глечику. Завдяки цьому майже будь-яке м’ясо стає неймовірно ніжним, з густою та насиченою підливою.
Молочний кисіль - ніжний десерт, до якого завжди хочеться повернутися
Ніжний, солодкуватий молочний кисіль - це майже десерт-спогад: не зовсім напій і не каша, а щось затишне і домашнє.
Козацька пшоняна каша: рецепт давньої української тетері
Тетеря — одна зі старовинних українських страв, популярна в козацькому побуті. Її готували з пшона, заправляли гречаним або житнім тістом, а на свята — м’ясною чи рибною юшкою.
Без білого цукру. Запечені яблука з сиром та медом
Запечені яблука з кисломолочним сиром поєднують солодкість фруктів, ніжну сирну начинку та легкий аромат меду, що під час запікання карамелізується й робить десерт ще апетитнішим.
Читайте також:
Коли і картоплі ще не було. Чим харчувалися українці у минулому
