Наука

Інший відтінок води. Велика тихоокеанська сміттєва пляма може змінювати колір океану

6 лис•NV

Вчені з Бергенського університету виявили, що мікропластик у Великій тихоокеанській сміттєвій плямі може впливати на колір води. Супутникові дані за 2002−2022 роки показали поступове посилення блакитно-зеленого відтінку океану в цьому районі.

Про це пише видання Science alert.

Велика тихоокеанська сміттєва пляма — це величезне скупчення пластикових відходів у північній частині Тихого океану. Воно утворилося в зоні кругової системи океанічних течій, які зносять туди сміття. За площею ця територія приблизно вдвічі перевищує американський штат Техас.

Попри величезні масштаби, сміттєва пляма не є суцільним шаром пластику. Відходи розподілені у воді настільки нерівномірно, що їх неможливо побачити на звичайних супутникових знімках з космосу.

За оцінками дослідження 2018 року, у цьому районі перебувало близько 1,8 трлн пластикових фрагментів загальною масою приблизно 79 тис. тонн. Значну частину маси становлять викинуті рибальські сітки та інше обладнання. Водночас за кількістю переважають мікропластикові частинки — на них припадає близько 94% усіх фрагментів, хоча їхня частка в загальній масі сміття становить лише 8%.

Дослідники Ши Чітем, Даніель Кестнер і Берге Хамре зосередилися на тому, як такі дрібні частинки взаємодіють зі світлом. У лабораторії вони порівняли оптичні властивості мікропластику з природними речовинами, які містяться в морській воді, зокрема фітопланктоном і мінеральними частинками.

З’ясувалося, що мікропластик інакше поглинає та розсіює світло. Він майже не поглинає світло у видимому діапазоні, натомість активно його розсіює. Через це вода стає яскравішою, причому найбільше змінюється інтенсивність синього та зеленого кольорів.

Науковці перевірили за допомогою комп’ютерного моделювання, чи можуть такі зміни бути помітними супутникам. Результати показали, що за концентрації мікропластику, яка потенційно може бути у Великій тихоокеанській сміттєвій плямі, характерний оптичний ефект справді здатен проявлятися.

Після цього команда проаналізувала три набори супутникових даних за 20 років — з 2002-го до 2022-го. У районі сміттєвої плями вчені помітили статистично значуще поступове посилення яскравості океану в синьому та зеленому діапазонах. На картах це проявилося як зміна відтінку води в бік блакитно-бірюзового.

Дослідники також врахували інші можливі причини таких змін. Наприклад, фітопланктон поглинає синє та червоне світло, через що вода здається зеленішою. Розчинені органічні речовини, навпаки, поглинають більше синього світла і можуть надавати воді темнішого або коричневого відтінку.

Мінеральний пил також здатен розсіювати сонячне світло та робити воду яскравішою. Однак такі частинки частіше трапляються поблизу узбережжя, а дані дослідницької станції неподалік сміттєвої плями не показали помітних змін у надходженні пилу протягом досліджуваного періоду.

Попри це, науковці не стверджують, що причиною зміни кольору точно є мікропластик. Моделювання показало, що подібний ефект можуть спричиняти й певні поєднання природних змін у складі морської води, хоча такі сценарії траплялися рідше.

Щоб остаточно перевірити свою гіпотезу, дослідникам потрібно безпосередньо дослідити воду у Великій тихоокеанській сміттєвій плямі. Вони планують виміряти її оптичні властивості та визначити фактичну концентрацію мікропластику.

Окремою проблемою залишається очищення океану від таких частинок.

Великі пластикові предмети та рибальське обладнання вже можна вилучати за допомогою спеціальних систем, однак зібрати дрібний мікропластик із води значно складніше.

За словами Чітем, видалення найменших пластикових частинок із товщі води фактично неможливе. Водночас саме вони можуть потрапляти в основу морського харчового ланцюга, а згодом — і в їжу людей.

Тому наразі найефективнішим способом боротьби з таким забрудненням залишається запобігання потраплянню пластику у водойми.

Читайте також:

Товща, Тихий, космос

Читайте ще