Вчені заявили про те, що зміни клімату, спричинені діяльністю людини, могли зупинити льодовиковий період, який розпочався близько 2000 років тому, повідомляє Science Alert.
Відомо, що Земля пережила щонайменше п’ять льодовикових періодів, включаючи ймовірні періоди, коли планета перетворювалася на «сніжок» або вкривалася «крижаною кашею». По суті, ми й зараз живемо в епоху геологічного зледеніння, але перебуваємо в більш м’якому міжльодовиковому періоді. Він розпочався приблизно 11 700 років тому — у той час, коли багато видів мегафауни почали вимирати.
Вчені виявили гірський льодовик, який пережив останній льодовиковий період
Теплі періоди змінюються холоднішими, для яких характерна наявність великих льодовиків. Саме вони й називаються «льодовиковими періодами».
І, за словами авторів нового дослідження, новий льодовиковий період розпочався приблизно 2000 років тому, але його перервали зміни клімату, пов’язані з діяльністю людини. «Усе тільки починалося, йшло своєю чергою, наближалося нове зледеніння — і раптом зупинилося», — сказав провідний автор дослідження Ніколас Янг,
геохімік із Колумбійського університету.
Вчені зосередили свою увагу на Лаврентійському льодовиковому щиті (LIS). Це найбільше подібне утворення плейстоцену, яке в період приблизно від 95 000 до 20 000 років тому покривало значну частину території сучасних США та Канади. У період свого максимального розвитку цей льодовий масив простягався від Північного полярного кола до штату Іллінойс, покривши ці землі шаром льоду товщиною до трьох кілометрів. Якби весь лід масиву розтанув, це могло б призвести до підвищення рівня моря на 80 метрів.
Дослідники вважають, що Лаврентійський льодовиковий щит з часом перетворився на крижану шапку Барнса. Щоб дійти такого висновку, дослідники склали хронологію існування льодовикового покриву, спираючись на два основні типи даних, отриманих безпосередньо на місці та заснованих на результатах радіоізотопного датування.
Вчені дослідили різні види гірських порід і визначили в них вміст космогенного берилію-10. Він утворюється, коли космічне випромінювання від зірок, що вибухають з величезною потужністю, стикається з нашою планетою.
Крім того, дослідники проаналізували залишки вимерлих рослин, які оголилися після відступу льодовикового покриву. Вчені виміряли в них вміст вуглецю-14 — радіоактивного ізотопу вуглецю з передбачуваною швидкістю розпаду.
У результаті дослідники змогли простежити ланцюжок кліматичних змін. Максимальні температури нинішнього міжльодовикового періоду — голоцену — ймовірно, спостерігалися в період від 11 000 до 10 000 років тому. Це було зумовлено інтенсивним сонячним опроміненням, спричиненим змінами орбіти Землі — так званими «циклами Міланковича».
У наступні тисячоліття намітилася тенденція до похолодання, проте льодовиковий щит продовжував скорочуватися: його поверхня опустилася настільки низько, що подальше зростання стало неможливим, внаслідок чого стан льодовика перестав відповідати кліматичним умовам.
Близько 3600 років тому він був меншим, ніж сьогодні, але знову почав збільшуватися приблизно 2000 років тому. Це й ознаменувало початок нового зледеніння. І новий льодовиковий період настав би, якби в 1960-х роках температура не почала зростати.
Раніше вчені заявили про те, що похолодання в Північній півкулі могло спровокувати масштабні зміни в океані, які сприяли виникненню минулих льодовикових періодів на Землі.