Наука

Як Вільгельм Рентген випадково відкрив рентгенівське випромінювання

8 лис•KURAZH

8 листопада 1895 року німецький фізик Вільгельм Рентген випадково відкрив Х-промені, які згодом назвали рентгенівськими. Відкриття дало змогу отримувати зображення внутрішніх структур людського тіла й знайшло застосування в медицині, науці та інших галузях.

Рентгенівські промені – це вид електромагнітного випромінювання, до якого належить і видиме світло. Завдяки високій проникній здатності їх використовують у медичних апаратах, щоб досліджувати стан здоров’я людей.

Водночас рентгенівське випромінювання може бути небезпечним. Ризик пов’язаний із впливом випромінювання певної інтенсивності протягом тривалого часу.

Фізики застосовують рентгенівські промені для дослідження матеріалів і речовин, а астрофізики – щоб отримувати інформацію про космічні об’єкти та явища. Назву «рентгенівське» випромінювання отримало на честь фізика, який відкрив його. До цього невідомі промені називали Х-променями.

Першим рентгенівським знімком людського тіла стало зображення кисті дружини вченого, Анни Берти Людвіг.

Як Рентген відкрив Х-променіУвечері 8 листопада 1895 року Вільгельм Рентген (1845–1923)

працював у лабораторії та досліджував катодні промені за допомогою катодно-променевої трубки.

Фізик помітив, що екран із покриттям із платиново-ціаністого барію, який стояв поблизу трубки, світиться в темній кімнаті. Природного й електричного світла не було. Рентген вважав, що трубка вимкнена й накрита чорним картоном, але з’ясувалося, що він забув її вимкнути. Трубка випромінювала промені, які змушували екран світитися.

Учений спробував затримати промені різними предметами, однак вони проходили крізь них. Коли Рентген підніс руку до трубки, на зображенні, спроєктованому на екран, стали видимими кістки. Так він відкрив новий вид електромагнітного випромінювання й назвав його Х-променями.

Як відкриття почали застосовуватиМайже два місяці Рентген досліджував загадкові промені. 28 грудня 1895 року він опублікував у науковому журналі статтю про новий вид випромінювання, а також надіслав результати досліджень і фотографії провідним фізикам Європи. Уже в січні 1896 року Х-промені активно обговорювали науковці в Європі та Америці. Згодом за ними закріпилася назва «рентгенівські промені».

Випромінювання швидко почали застосовувати в медицині та фізиці. У XX столітті створили перші рентгенівські апарати, які, зокрема, дають змогу виявляти переломи кісток і досліджувати стан легень.

Рентгенівські промені використовують і для виявлення дефектів у виробах, наприклад металевих. У матеріалознавстві та хімії за їх допомогою вивчають склад речовин на атомному рівні.

В аеропортах рентгенівське випромінювання допомагає перевірити вміст пасажирських валіз і виявити предмети, які можуть бути небезпечними.

Читайте ще