На борту китайської космічної станції Тяньгун науковці досягли рекордно низької еквівалентної температури — 9,7 пікокельвіна. Це відкриває нові можливості для передових квантових досліджень і точних вимірювань у космосі.
Еквівалентна температура — це показник, що характеризує тепловий рух частинок у системі. За звичайних умов температуру вимірюють термометрами, але за екстремально низьких значень такі методи стають малоефективними.
Читайте також:
Рекорд термостійкості. Вчені виявили амебу, яка витримує 64 градуси Цельсія Тому вчені оцінюють швидкість руху атомів: що повільніше вони рухаються, то нижча температура їхньої хмари.
За таких умов атоми можуть утворювати конденсат Бозе — Ейнштейна — особливий стан матерії, у якому частинки поводяться узгоджено, як єдина квантова хвиля. Це дає змогу досліджувати квантові явища з надзвичайною точністю. Однак на Землі гравітація деформує атомні хмари, а використання магнітної левітації накладає обмеження на їхній внутрішній стан.
Попередні рекорди було встановлено за допомогою наземних веж вільного падіння та лабораторій на Міжнародній космічній станції.
Там еквівалентна температура сягала 38 і 52 пікокельвінів відповідно.
Для нового експерименту китайська команда використала оптичні дипольні пастки — системи утримання атомів за допомогою сфокусованих лазерних променів. Спочатку дослідники охолодили приблизно 20 тисяч атомів рубідію методами лазерного та випаровувального охолодження, після чого перемістили їх до великої оптичної пастки. Завдяки мікрогравітації на орбіті атомна хмара могла вільно розширюватися протягом рекордних семи секунд. Для порівняння: у наземних експериментах цей час обмежений кількома секундами.
У результаті вчені отримали еквівалентну температуру 9,7 пікокельвіна — приблизно вчетверо нижчу за попередні рекордні показники.
Це досягнення може допомогти в дослідженні квантових фаз матерії, поведінки бозе-скла та створенні космічних атомних інтерферометрів для перевірки фундаментальних фізичних принципів.
Результати експерименту опублікували в журналі Science.
Читайте також:
Гарячіше за поверхню Сонця. Фізики вперше точно виміряли температуру плавлення алмаза