Наука

Давні цивілізації приносили людей у жертву через Ель-Ніньйо: вчені дослідили 1633 скелети

Руйнівні повені, спричинені кліматичним явищем Ель-Ніньйо, могли підштовхувати давні цивілізації Перу до людських жертвоприношень. Однак дослідження 1633 скелетів показало несподіваний результат: навіть під час природних катастроф лише 1,6% людей поза ритуальним контекстом мали ознаки насильницької смерті.

Про це пише IFL Science.

Археологи дослідили стародавні поховання в долині Ламбаєке на півночі Перу, де протягом століть існували цивілізації Моче та Сікан. Вчені намагалися з'ясувати, як масштабні кліматичні катастрофи впливали на поведінку людей і чи призводили вони до зростання насильства.

Цивілізація Сікан панувала в регіоні приблизно від 750 до 1375 року нашої ери. Як і попередня культура Моче, вона неодноразово стикалася з руйнівними наслідками Ель-Ніньйо.

Це кліматичне явище спричиняло масштабні повені, які завдавали шкоди поселенням і господарству. Одночасно скорочувалися рибні запаси, що були важливим джерелом продовольства та багатства місцевих громад.

Раніше дослідники вже знаходили свідчення людських жертвоприношень, пов'язаних із природними катастрофами.

Однією з наймоторошніших знахідок стали останки шести молодих жінок, голови яких були повернуті в бік гір.

Саме звідти під час сильних дощів надходили руйнівні паводкові води. Археологи припускають, що розташування тіл могло мати ритуальне значення.

Такі відкриття спонукали вчених перевірити, чи супроводжувалися кліматичні катастрофи загальним зростанням насильства. Дослідники припускали, що нестача ресурсів і масштабні руйнування могли провокувати конфлікти між людьми.

Для перевірки цієї гіпотези вони вивчили 1633 людські скелети, які добре збереглися завдяки сухому клімату регіону. Фахівці шукали сліди травм, зокрема тих, що могли свідчити про насильницьку смерть.

Отримані результати суперечили початковим очікуванням. Серед людей, які не були жертвами ритуальних убивств, ознаки смертельного насильства виявили лише у 25 випадках.

Це становить приблизно 1,6% від дослідженої кількості останків. Водночас імовірних смертей через нещасні випадки було більш ніж утричі більше.

Навіть у періоди найсильніших кліматичних потрясінь археологи не виявили помітного збільшення кількості травм,

пов'язаних із міжособистісним насильством.

«Найбільше нас вразило те, як мало випадків міжособистісного насильства ми спостерігали поза контекстом ритуальних дій», — розповів доктор Томас Снайдер із Нью-Йоркського університету.

Науковці припускають, що людські жертвоприношення могли бути частиною релігійних практик, за допомогою яких правителі намагалися вплинути на природні сили. Такі ритуали могли також зміцнювати їхню владу над населенням.

Доктор Гааген Клаус з Університету Джорджа Мейсона пояснив, що правителі Моче та Сікан могли підтримувати свій авторитет завдяки уявленню про особливий зв'язок із природою.

«Схоже, що лідери Моче та Сікан утримували владу частково завдяки своїм заявам про те, що вони є посередниками у відносинах із природою», — зазначив дослідник.

При цьому результати розкопок свідчать, що ритуальні вбивства не обов'язково супроводжувалися масовим насильством серед решти населення. Навіть за умов сильних повеней і нестачі ресурсів більшість досліджених останків не мала ознак насильницької смерті.

Дослідники також звернули увагу на відмінності між можливостями давніх цивілізацій і сучасного людства.

Сьогодні супутникові спостереження дозволяють заздалегідь попереджати про Ель-Ніньйо, а транспортна інфраструктура допомагає доставляти продукти до постраждалих районів.

Проте навіть сучасні технології не здатні повністю захистити населення від масштабних стихійних лих. Повені та інші наслідки кліматичних змін залишаються небезпечними для багатьох регіонів.

Водночас автори дослідження визнають певні обмеження. Не всі смертельні травми залишають сліди на кістках, а точно встановити рік смерті людей, які жили багато століть тому, неможливо.

Томас Снайдер наголосив, що результати дослідження свідчать про відсутність неминучого зв'язку між кліматичними катастрофами та масовим насильством.

«Широкомасштабне насильство не є заздалегідь визначеною реакцією на зміну клімату. Як суспільство, ми маємо можливість і повинні обирати, як реагувати на власну кліматичну кризу», — заявив учений.

Дія, Долина, Громада, Культура, Джерело

Читайте ще