Більш як десять днів триватиме в Туреччині 31-ша Конференція ООН зі зміни клімату (COP31). Основне завдання нинішнього світового форуму – перетворити міжнародні кліматичні домовленості на рішення, здатні зупинити руйнівні наслідки глобального потепління.
На 11–12 листопада 2026 року запланований саміт глав держав і урядів. Постала потреба принципово переглянути ставлення до використання природних ресурсів і енергетики. Екстремальна спека, посухи, лісові пожежі, повені, танення льодовиків та підвищення рівня океану – це вже реальність, яка впливає на життя мільйонів людей. Тому серед основних питань COP31 – прискорення переходу до чистої енергетики, скорочення використання викопного палива, розвиток електрифікації, а також фінансування заходів із кліматичної адаптації країн, які найбільше потерпають від екстремальних погодних явищ.
Міжнародна спільнота шукає дієвих шляхів боротьби з глобальним потеплінням, водночас Україна як учасниця конференції матиме змогу привернути увагу до масштабних екологічних наслідків агресивної війни, яку розпалив московський режим.
Нагадати світові про екологічну ціну війни
Центральною темою українського павільйону на конференції стала вода. Нація, що зазнала геноцидного нападу, показує пошкоджену Каховську ГЕС, забруднені Дніпро й Дунай, погіршений стан Чорного й Азовського морів, знищені природні території... У реаліях війни важливо, зокрема, документувати екологічні злочини, визначати завдані збитки та створювати міжнародні правові механізми, щоб притягнути до відповідальності державу-агресора і змусити її відшкодувати втрати.
Україна визначила свої пріоритети на COP31: захист територіальної цілісності; залучення міжнародних інвестицій для відбудови країни й розвитку енергетики; посилення технічної, фінансової та експертної допомоги, щоб відновлювати природні ресурси, які постраждали через війну.
Офіційне відкриття українського павільйону заплановане на 11 листопада. Програма передбачає понад 70 заходів і дискусій. Серед ключових тем, крім зруйнованої ГЕС і забруднених водних екосистем, гуманітарне розмінування, відновлення лісів і заповідників, захист природної та культурної спадщини Криму,
а також перспективи децентралізації енергетики.
За даними Державної екологічної інспекції, сума лише підтверджених збитків довкіллю України від початку повномасштабного вторгнення агресора становить понад 7 трлн гривень. Великою мірою шкодять лісові пожежі, спалені інші насадження – це істотно забруднює повітря. Участь України в COP31 має продемонструвати, що війна – не лише гуманітарна й безпекова катастрофа. Це масштабний виклик для екобезпеки всього європейського регіону.
Невидимий ворог атмосфери
Боротьба зі зміною клімату, звісно, потребує великих міжнародних угод, та водночас – уваги до конкретних технологічних рішень, здатних зменшити забруднення атмосфери. Як пише видання ScienceAlert у щорічному звіті міжнародної групи науковців, опублікованому 27 жовтня 2026 року в журналі BioScience, у травні концентрація вуглекислого газу (CO₂) в атмосфері перевищила 428 частин на мільйон – це найвищий рівень щонайменше за останні 2 млн років. Порівняно з кінцем XVIII століття приблизно наполовину зросла концентрація CO₂. Отож прискорюється і глобальне потепління.
Попри кліматичні ризики, людство й далі активно використовує викопне паливо. Його споживання 2025 року зросло на 0,9%, а нафти, вугілля та природного газу сягнуло рекордних рівнів. Річні викиди CO₂, пов’язані з енергетикою, уперше перевищили 41 млрд тонн.
На полях нинішньої конференції не працюватиме громадський діяч Джунічі Ковака – очільник Японського фонду майбутніх поколінь (Japan Offspring Fund). Але він прагне поширювати через ЗМІ, зокрема й українські, своє бачення тривожної ситуації. Цей відомий благодійник і щирий друг України (він, до речі, переміг у номінації «Медіа і доброчинність» Національного конкурсу «Благодійна Україна – 2022») звертає увагу на те, що Земля темнішає – і це може прискорити потепління планети.

Ілюстрацію надав Jun-ichi Kowaka
«Жовтий пил, який вітер несе з Монголії до Японії, раніше мав жовтий колір, а нині він часто темний, – пояснює пан Ковака, додавши світлини з текстом. – Пролетівши над територією КНР, цей пил змішується із сажею та іншими дрібними частинками, утвореними внаслідок горіння викопного палива. Чорний вуглець поглинає сонячне світло й нагріває атмосферу».
Чинні норми регулювання у викидах вмісту твердих частинок переважно стосуються їхнього розміру, відомого як PM2.5. Посилення екологічних стандартів, спрямованих на контроль дрібніших частинок (аж до розміру PM0.25) дасть змогу істотно зменшити кількість ультрадисперсної сажі, що піднімається у верхні шари атмосфери.
Такі частинки можна вловлювати високоефективними системами, які вже використовують немало хімічних підприємств. Встановивши потужніші системи такого типу на теплових електростанціях, металургійних заводах та інших об'єктах, де спалюють викопне паливо, можна зробити повітря чистішим і сповільнити глобальне потепління, вважає японський активіст.
Як очистити викиди на 99 відсотків
Сучасна промисловість має технології, здатні затримувати надзвичайно дрібні частинки. Йдеться про мокрі електрофільтри, високоефективні рукавні фільтри з мембранним покриттям, а також системи попередньої агломерації, які допомагають об'єднувати дрібні частинки в більші утворення для подальшого уловлювання. Наприклад, мокрі електрофільтри використовують електричне поле для осадження заряджених частинок на спеціальних поверхнях,
які постійно промивають водою. Це не дає затриманому пилу повторно потрапляти в димові гази.
Високоефективні системи, які використовують у фармацевтичному виробництві та мікроелектроніці, демонструють, наскільки далеко просунулися технології очищення повітря. Водночас їхнє безпосереднє застосування на великих теплоелектростанціях потребує додаткових технічних і економічних рішень. Отож пропозиція японського діяча полягає не в копіюванні технологій чистих приміщень, а в запровадженні значно суворіших вимог до очищення промислових димових газів, насамперед на підприємствах, що спалюють викопне паливо.
Чисте повітря, безпечна вода, збережені ліси та стабільний клімат – це не окремі проблеми різних країн, а спільне надбання людства. І українська делегація поїхала до Туреччини не лише для того, щоб розповісти про нинішні реалії, а й запропонувати світові досвід відновлення, енергетичної децентралізації та захисту довкілля в умовах війни.
Конференція ООН має стати черговим випробуванням здатності міжнародної спільноти діяти спільно перед загрозою глобальної екологічної кризи. І найважливіший результат COP31 вимірюватиметься не кількістю виголошених промов чи підписаних декларацій, а тим, наскільки конкретні рішення змінять екологічну політику держав, дії бізнесу та вплинуть на якість життя майбутніх поколінь.