На індонезійському острові Флорес науковці виявили раніше невідомий вид великого наземного птаха, який жив поруч із давніми людьми на прізвисько «гобіти». Незвичайна скам'янілість пролежала майже непоміченою 17 років, перш ніж дослідники встановили, що вона належить найбільшому відомому представнику свого роду.
Про це пише The Independent.
Відкриття зробили завдяки кістці, знайденій ще у 2009 році в печері Ліанг-Буа на острові Флорес в Індонезії. Вона лежала на глибині майже семи метрів під поверхнею печерного дна.
Ця печера давно відома археологам завдяки решткам Homo floresiensis — вимерлого виду людей, представники якого мали зріст приблизно 107 сантиметрів. Через невеликі розміри їх прозвали «гобітами».
Тепер з'ясувалося, що поруч із цими давніми людьми мешкав незвичайний птах, зовні схожий на велику курку. Новий вид отримав наукову назву Megapodius rokusi.
Вік знайденої кістки оцінюють у 120–190 тисяч років. Це означає, що птах жив на острові Флорес у плейстоценову епоху.
Першим на пташине походження скам'янілості звернув увагу індонезійський археозоолог Рокус Дуе Аве.
Проте тоді дослідники ще не усвідомлювали, що знайшли рештки невідомого науці виду.
Лише через 17 років палеонтологиня Ганнеке Мейєр з Університетського музею Бергена разом із колегами детально дослідила кістку. Аналіз виявив анатомічні особливості, які раніше не зустрічалися в інших представників цієї групи птахів.
Знайдена скам'янілість є нижньою частиною правої цівки — кістки ноги, яка з'єднується з пальцями. Особливу увагу науковці звернули на незвичну будову суглобових поверхонь.
Одна з них була помітно нахилена назовні. Інша мала характерну борозну та округле заглиблення, що відрізняло знахідку від відомих зразків.
Дослідники порівняли кістку з рештками сучасних і вимерлих птахів. Саме поєднання цих анатомічних ознак дозволило віднести її до окремого виду.
Megapodius rokusi належав до великоногів, або мегаподів. Це незвичайна група наземних птахів, які відомі особливим способом висиджування яєць.
На відміну від багатьох інших птахів, великоноги використовують для розвитку потомства природне тепло. Вони відкладають яйця у великі насипи з ґрунту та рослинних решток або в підземні нори.
Ще однією несподіванкою стали розміри стародавнього мешканця Флореса. За допомогою вимірювань кістки та статистичних розрахунків учені визначили приблизну масу його тіла.
Виявилося, що птах важив близько 3,9 кілограма. Це в кілька разів більше за масу його найближчих сучасних родичів, які мешкають на острові.
За оцінками дослідників, Megapodius rokusi був найбільшим відомим представником свого роду. Водночас за вагою він не перевищував деяких сучасних порід свійських курей, яких вирощують для отримання м'яса.
У давнину тваринний світ острова Флорес суттєво відрізнявся від сучасного. Крім невисоких людей Homo floresiensis та великих наземних птахів, тут мешкали карликові слони й велетенські лелеки.
Науковці сподіваються знайти нові рештки Megapodius rokusi, щоб краще зрозуміти його еволюцію та спосіб життя. Наразі дослідники також не встановили, чому цей вид остаточно зник з острова Флорес.