Науковці зробили крок до розуміння мови птахів, визначивши 11 типів звукових сигналів, якими зеброві амадини повідомляють про голод, небезпеку та потребу в спілкуванні. За допомогою штучного інтелекту дослідники створили своєрідний словник пташиних звуків і з'ясували, що самі птахи розрізняють їх не лише за звучанням, а й за змістом.
Про це пише Каліфорнійський університет у Берклі.
Зеброві амадини — невеликі співочі птахи, які мешкають в Австралії та активно спілкуються між собою. Вони використовують різноманітні звукові сигнали, щоб підтримувати соціальні зв'язки, попереджати про загрози та повідомляти про свої потреби.
Наукова співробітниця кафедри нейронаук Каліфорнійського університету в Берклі Джулі Елі понад десять років досліджує особливості їхнього спілкування. Разом із колегами вона намагається встановити, чи мають окремі пташині звуки конкретне значення.
У результаті вчені виділили приблизно 11 типів сигналів. Вони пов'язані з голодом, тривогою, небезпекою, соціальними конфліктами та встановленням контакту між птахами.
Для аналізу дослідники поєднали багаторічні спостереження за поведінкою амадин із технологіями машинного навчання.
Штучний інтелект допоміг розподілити звукові сигнали на окремі категорії та створити аудіословник своєрідних пташиних «слів».
Проте найцікавіші результати отримали під час перевірки цього словника. Науковці вирішили з'ясувати, чи розрізняють самі птахи сигнали за їхнім значенням, а не лише за акустичними особливостями.
Для цього провели експерименти, під час яких зебрових амадин винагороджували за правильне розпізнавання звуків. Дослідники аналізували, які сигнали птахи розрізняють найкраще та в яких випадках припускаються помилок.
З'ясувалося, що амадини частіше плутали звуки зі схожим значенням, ніж сигнали, які просто були подібними за звучанням. Це свідчить про те, що птахи можуть мати власне уявлення про зміст різних звукових повідомлень.
«Якщо різні типи сигналів мають для птахів чітко відмінне значення, вони дуже добре розрізняють їх, навіть коли за звучанням вони досить схожі», — пояснила Джулі Елі.
За словами дослідниці, характер помилок під час експериментів вказує на існування в амадин внутрішнього уявлення про значення сигналів. Тобто птахи не просто реагують на висоту тону чи ритм,
а можуть розрізняти інформацію, яку передає звук.
Штучний інтелект здатний знаходити акустичні відмінності між пташиними голосами. Проте сам по собі він не може достовірно встановити, що саме означає кожен сигнал для тварини.
Тому вчені також спостерігають, за яких обставин амадини видають певні звуки. Вони враховують поведінку інших птахів, навколишні події та реакцію на почуті сигнали.
Отримані результати відкривають можливості для подальших досліджень міжвидового спілкування. Якщо значення звуків вдасться встановити достатньо точно, технології зможуть не лише розпізнавати пташині повідомлення, а й відтворювати сигнали, зрозумілі самим птахам.
У перспективі це може стати основою двостороннього спілкування між людьми й тваринами. Водночас повноцінної технології для таких розмов поки не існує, і дослідникам ще належить перевірити, наскільки точно можна передавати інформацію за допомогою відтворених звуків.
Робота Джулі Елі вже отримала міжнародне визнання. У 2026 році вона стала лауреаткою премії Coller Dolittle Prize за досягнення в дослідженні двосторонньої комунікації між різними видами.
Щорічна премія передбачає винагороду в розмірі 100 тисяч доларів. Її присуджують за наукові досягнення, які можуть допомогти створити технології для спілкування людей із тваринами.