Наука

Віком у мільярди років. На околицях Сонячної системи виявили сліди первісної води

12 лис•NV

Науковці NASA знайшли в космічному пилу з поясу Койпера мінерали, які зберегли хімічні сліди давньої води. Їхній склад свідчить, що на околицях Сонячної системи існував окремий резервуар води, майже не пов’язаний із внутрішніми планетами.

Про це пише видання Science alert.

Дослідники вивчили 12 частинок міжпланетного пилу розміром від 10 до 30 мікрометрів. Їх зібрали у стратосфері за допомогою висотних літаків NASA. За оцінками вчених, частинки могли прилетіти з поясу Койпера — області за орбітою Нептуна, де розташовані мільйони крижаних об'єктів.

Щоб визначити походження пилу, команда під керівництвом планетолога Ліндсі Келлер із Космічного центру імені Джонсона NASA проаналізувала сліди радіаційного пошкодження в мінералах. Їх залишають енергетичні частинки Сонця під час тривалої подорожі космосом.

У досліджених зразках таких слідів виявилося приблизно у 100 разів більше, ніж зазвичай знаходять у пилу з поясу астероїдів або від комет сімейства Юпітера. Це узгоджується з припущенням, що частинки прибули з набагато віддаленіших районів Сонячної системи.

Ще однією особливістю зразків став високий вміст вуглецю — приблизно вчетверо більший,

ніж у деяких вуглецевих метеоритах. Крім того, у частинках знайшли глинисті мінерали, зокрема сапоніт і серпентин.

Такі мінерали утворюються, коли вода вступає в хімічну реакцію з гірськими породами. Отже, колись усередині небесних тіл, з яких походить пил, існувала рідка вода. Хоча сьогодні пояс Койпера є дуже холодним місцем, у минулому його крижані об'єкти могли нагріватися завдяки розпаду радіоактивних елементів або зіткненням. Цього тепла могло вистачити для танення льоду.

Важливу підказку про походження води дали ізотопи кисню. Це різновиди одного хімічного елемента, атоми яких відрізняються кількістю нейтронів. Їхнє співвідношення залежить від умов, у яких сформувалася речовина, тому може слугувати своєрідним хімічним відбитком.

Аналіз показав, що мінерали містять незвично багато важчих ізотопів кисню — кисню-17 і кисню-18. За цими даними дослідники відновили приблизний склад води, з якою колись взаємодіяли породи. Виявилося, що вона суттєво відрізнялася від води, яку вчені пов’язують із вуглецевими метеоритами з інших районів ранньої Сонячної системи.

Це може свідчити про існування окремого резервуара води на її околицях. За припущенням науковців, його ізоляції від внутрішніх областей могла сприяти гравітаційна дія планет-гігантів, зокрема Сатурна.

Моделі формування Сонячної системи показують, що на ранніх етапах Сатурн міг створити в диску газу й пилу навколо молодого Сонця зону підвищеного тиску. Вона уповільнювала або навіть блокувала рух речовини до внутрішніх планет. Разом із крижаними гігантами планета могла допомогти зберегти віддалений резервуар води з особливим ізотопним складом.

Раніше вчені припускали, що така вода існувала, однак знайти переконливі докази було складно. Більшість доступних для дослідження метеоритів зазнали хімічних змін і змішування з речовиною з інших областей Сонячної системи, через що первісні сліди стерлися.

За оцінкою Ліндсі Келлер та її співавтора Джорджа Флінна з Університету штату Нью-Йорк, опублікованою в дослідженні 2022 року, до чверті міжпланетного пилу, який потрапляє у внутрішню частину Сонячної системи, могло походити з поясу Койпера.

Читайте також:

блокада, газ, nasa, космос, Дія

Читайте ще