Нова методика моделювання на основі аналізу дефектів усередині алмазів дозволяє вченим передбачати поведінку кубітів у рази швидше та відкриває перспективи створення потужних комп’ютерів і надчутливих датчиків.
Фахівці Принстонської лабораторії фізики плазми (PPPL) розробили інноваційний підхід, що значно спрощує пошук перспективних матеріалів для квантових технологій. Значною перешкодою в цій галузі завжди був пошук структур, здатних зберігати тонкі квантові стани в реальних умовах — зокрема, за кімнатної температури; саме такою здатністю вирізняються матеріали на основі алмазу.
Читайте також:
Без екстремального холоду. Фізики створили незвичний стан матерії, що працює за кімнатної температури Хоча алмази складаються з атомів вуглецю, для квантових систем потрібні не ідеальні кристали, а мікроскопічні дефекти. Вони утворюються, коли на місці атома вуглецю виникає порожнина або з’являється інший елемент. Саме це створює умови для формування кубітів — базових елементів квантової інформації. Однак традиційне моделювання таких дефектів потребувало колосальних обчислювальних ресурсів.
Дослідник Марк Мартірез запропонував виділяти навколо дефекту крихітну ділянку з 16−30 атомів. Розглядаючи цей атомний кластер як окрему молекулу, вчені змогли застосувати потужні методи квантової хімії, розроблені протягом десятиліть. Це дозволило аналізувати квантові характеристики без втрати точності.
Нова методика дозволяє швидко оцінювати реакцію кубітів на лазерне випромінювання та мікрохвильові імпульси.
Окрім дослідження класичних азотно-вакансійних центрів, команда виявила нові типи дефектів: кисневі структури випромінюють синє світло, а пов’язані з бором — ультрафіолетове. Поєднання різних кубітів в одному пристрої дозволить взаємодіяти з однією групою, не зачіпаючи іншу.
На думку авторів, поєднання фізики твердого тіла та хімічного підходу прискорить розвиток фармацевтики, матеріалознавства й новітніх технологій.
Читайте також:
Точність 99%. Фізики уперше об'єднали два великі квантові процесори в єдину мережу