На дні Середземного моря біля Корсики виявили понад 1300 майже ідеально круглих утворень, походження яких залишається загадкою вже 15 років. Науковці припускають, що вони могли виникнути ще під час льодовикового періоду або з'явитися внаслідок скидання американських авіабомб під час Другої світової війни.
Про це пише Focus.
Незвичайні підводні структури вперше помітили у 2011 році під час дослідження морського дна поблизу французького острова Корсика. На зображеннях, отриманих за допомогою гідролокатора, дослідники побачили правильні кола з темними плямами посередині.
Спочатку вдалося зафіксувати лише кілька десятків таких об'єктів. Проте подальше вивчення дна показало, що їх набагато більше — понад 1300.
Загадкові кола розташовані на глибині від 105 до 125 метрів. Вони займають територію площею кілька квадратних кілометрів і вирізняються незвичайною геометричною формою.
Наступні експедиції дозволили дослідникам детальніше вивчити будову утворень. Виявилося, що це не просто заглиблення в морському дні, а складні структури, сформовані за участю морських організмів.
У центрі кожного кола розташований купол із червоних вапняних водоростей. Його оточує світла зона осаду, а зовнішнє кільце містить невеликі вапнякові утворення — родоліти.
Ці структури стали середовищем існування для численних морських мешканців. Серед них є губки, корали, безхребетні та різні види риб.
Одна з головних версій походження кіл пов'язана з останнім льодовиковим максимумом, який настав приблизно 21 тисячу років тому. Тоді рівень Середземного моря був значно нижчим за сучасний.
Ділянки, які зараз перебувають на глибині понад 100 метрів, у той період розташовувалися набагато ближче до поверхні. Це створювало сприятливі умови для розвитку червоних вапняних водоростей, яким необхідне сонячне світло.
Згодом клімат почав теплішати, льодовики танули, а рівень моря поступово підвищувався. Колонії водоростей опинилися на значній глибині, де умови їхнього існування змінилися.
Під час експедиції 2020 року науковці взяли зразки з центральних частин підводних утворень. Радіовуглецевий аналіз показав, що найдавніший досліджений матеріал має вік близько 21 тисячі років.
За однією з гіпотез, новий етап формування кіл розпочався приблизно 8 тисяч років тому, коли рівень моря стабілізувався. Навколо стародавніх залишків водоростей поступово накопичувалися родоліти та інші вапнякові фрагменти.
Саме так могли сформуватися характерні кільця, які сьогодні спостерігають на морському дні. Однак дослідники поки не мають достатньо доказів, щоб остаточно підтвердити цей механізм.
У 2024 році науковці Марк Верлак і Шарль-Франсуа Будуреск запропонували зовсім інше пояснення. Вони припустили, що загадкові кола можуть бути пов'язані з американськими авіабомбами часів Другої світової війни.
У 1943–1945 роках поблизу Корсики діяли американські військові авіабази. Літаки, які поверталися з бойових завдань над Європою, могли скидати невикористані боєприпаси в море.
За цією версією, деякі круглі структури могли виникнути в місцях падіння або вибухів авіабомб. Згодом ці ділянки заселили морські організми, які поступово сформували вапнякові утворення.
Якщо така гіпотеза підтвердиться, частина загадкових кіл може виявитися набагато молодшою, ніж припускали раніше. Проте наразі переконливих доказів їхнього зв'язку з військовою авіацією немає.
Незалежно від походження, підводні кола становлять значну природну цінність. У межах цієї незвичайної екосистеми мешкають численні морські організми, зокрема рідкісні корали та безхребетні.
Однією з головних небезпек для них є судноплавство. Якорі великих кораблів можуть пошкоджувати крихкі вапнякові утворення, формування яких, за однією з версій, тривало тисячоліттями.
Частина загадкових кіл уже перебуває в межах морського природного парку Кап-Корс та Агріат. Дослідники пропонують поширити природоохоронний режим на інші ділянки, де розташовані ці утворення, щоб захистити їх від пошкоджень.