Коли температура восени знижується, жаба ховається серед опалого листя, розповідає «Фокус». Перші ознаки замерзання запускають особливий механізм: печінка перетворює запаси глікогену на велику кількість глюкози. Цукор потрапляє до тканин і діє як природний захисний засіб – допомагає клітинам витримувати утворення льоду та зменшує пошкодження від холоду.
Під час зимового заціпеніння жаба не дихає, а її серце перестає битися. Проте це не означає, що тварина загинула. Коли навесні температура підвищується, лід поступово тане, серце відновлює роботу, і жаба повертається до активного життя.
Особливо вражають результати дослідження, проведеного в центральній Алясці. Науковці спостерігали за 18 лісовими жабами, які перебували в замерзлому стані в природних зимових сховищах у середньому майже 193 дні. Усі досліджені особини пережили зиму. Температура в місцях їхньої зимівлі іноді опускалася нижче 18 °C.
Вивчення таких тварин допомагає науковцям краще зрозуміти механізми захисту живих клітин від замерзання. Можливо, ці знання в майбутньому стануть корисними для медицини, зокрема, для тривалого зберігання біологічних тканин.