Дослідники виявили на заході Індії рештки найпримітивнішого в світі примата, який жив близько 54 млн років тому й став родоначальником двох наступних гілок еволюції, що призвели його до появи людини.
При розтині пласта вугільної шахти в штаті Гуджарат робочі виявили частини скелета невеликої істоти. 25 дрібних кісток були зібрані та передані міжнародній групі палеонтологів. Дослідивши їх, науковці визначили, що фрагменти належать одній тварині, що жила 54,5 млн років тому. При цьому істота значно більш примітивна, ніж найстаріші відомі примати Teilhardina, скам'янілості яких вперше з'являються у відкладеннях на початку еоцену віком 56 млн років.
Експерти вважають, що в Індії знайдений невідомий раніше науці примат, від пращурів якого, ймовірно, походять всі сучасні види. "До цього часу всі знайдені в світі кістки приматів відносилися до одного з двох підрядів - мокроносих приматів (Strepsirrhini) і сухоносих приматів (Haplorhini), - говорить професор університету Джонса Гопкінса Кеннет Роуз. - Але знахідки з Гуджарату демонструють набір ознак, які не дають можливості зарахувати їх ні до тієї, ні до іншої групи та вказують на те, що саме ця істота стала родоначальником обох гілок приматів".
