Астрофізики простежили за тим, як змінювалася сила та інтенсивність світіння найперших зірок у Всесвіті за останні п'ять мільярдів років, пише Кореспондент.Світло ранніх зірок, яке також називають позагалактичним фоновим випромінюванням, - це електромагнітне "відлуння" перших зірок Всесвіту, сліди якого можна помітити у всіх діапазонах випромінювання.Як зазначають вчені, на відміну від космічного мікрохвильового фону, що залишилося після Великого вибуху, цей вид випромінювання виявити надзвичайно важко - його "забиває" потужне випромінювання сучасних зірок і галактик.Група вчених під керівництвом Альберто Домінгеса з університету Каліфорнії в Ріверсайді (США) простежила за тим, як змінювався світловий "фон" Всесвіту, спираючись на результати спостережень за EBL. "Побачити" відлуння перших зірок можна було з того, як їхнє світло спотворювало гамма-випромінювання блазарів, рідкісного підтипу чорних дір.Учені вдосконалили наявну до теперішнього часу методику, підключивши до спостережень за блазарами кілька особливих наземних телескопів, що відстежують спалахи, які виникають внаслідок "гальмування" гамма-променів блазарів в атмосфері Землі.Це дозволило астрономам простежити за тим, як змінювалося позагалактичне фонове випромінювання за останні п'ять мільярдів років, а також визначити його основні джерела.Як з'ясувалося, основним джерелом EBL є великі та яскраві галактики, які легко уловлюються оптичними телескопами на Землі. Вчені зазначають, що подальший аналіз сили і структури цього випромінювання допоможе знайти "зіркові мегаполіси", невидимі для нас через великі відстані або їхню тьмяність, а також визначити деякі деталі того, як виглядав Всесвіт у момент народження перших світил.
Читайте ще
9 трв
