Група іноземних вчених дослідила рештки стародавніх керамічних судин, які виявили на території Грузії. Знайдені зразки вказують, що понад 8 тисяч років тому жителі країни першими освоїли мистецтво виноробства.
Про це повідомляється в науковому журналі "Proceedings of the National Academy of Sciences".
Залишки глиняних посудин виявили на двох різних об'єктах недалеко від столиці Грузії, Тбілісі. На їх аналіз фахівцям з семи країн світу, включно з США та Грузії, знадобилось близько 4 років.
Особливу увагу вчені приділили вивченню того, що могло бути всередині посудин. Після низки хімічних аналізів, на стінках глечиків вдалось виявити харчовий осад - ними стали переважно залишки речових, які характерні для бродячого виноградного соку та готового вина. Серед них – винна, яблучна та лимонна кислоти.
Учені переконані, що глечики використовували для виготовлення та зберігання винних напоїв. А, отже, 8 тисяч років тому у Грузії виноробний промисел вже існував. Це мінімум на тисячу років раніше, ніж на Близькому Сході та в Ірані.
"Ми вважаємо, що це найстаріший приклад культивування виноградної лози виключно для виробництва вина", - запевнив Стівен Батюк, співавтор дослідження та старший науковий співробітник Університету Торонто.
Іншим аргументом на користь цією теорії стали дані з ґрунту, де знайшли стародавні посудини. За словами вчених, місцевість має багато виноградного пилку та так званих фітолітів – частинок кремнію, що містяться в клітинах виноградної лози та інших рослин. Також 8 тисяч років тому у для цієї території був характерний більш вологий та м'який. Це безпосередньо сприяло росту винограду без постійного догляду з боку людини.
