На «голодних каменях» в Європі знову видно стародавні написи. Що вони означають?
Жителі Середньовіччя не мали метеорологічних приладів - але по-своєму могли передбачати погоду і врожай.
Фото: Axel Hindemith
З давніх часів в Центральній Європі практикувалася особлива система передачі інформації про голодні часи: звернувши увагу на камені, які виявлялися на поверхні водойм в посушливі роки, місцеві жителі стали наносити на них написи.
Так, під час рекордно низького рівня води в Ельбі на березі Дечін (чеськ. Děčín) можна прочитати фразу, висічену в 1616 році: «Wenn du mich siehst, dann weine» («Плач, якщо ти мене бачиш»).
Це один з найстаріших гідрологічних орієнтирів в Європі: перші застереження про посуху були нанесені на камінь в 1417 і 1473 роках, але з часом вони були пошкоджені якорями.
Посушливі роки поверталися в регіон, і люди вибивали нові повідомлення на інших валунах. Особливо багато написів з'явилося після масштабного голоду в 1816-1817 році: після потужного виверження вулкана Тамбора в Індонезії майже по всій планеті були відзначені кліматичні аномалії.
Зараз глобальне потепління принесло в Європу небувалу спеку, і рівень води в Ельбі знову досягає рекордно низьких позначок. В результаті на світло знову показуються грізні застереження.
Фото: Drachentoeter
«Ми плакали, ми плачемо, а тепер заплачеш і ти»: ці та інші написи на «голодних каменях» розташовані по всьому руслу Ельби в Німеччині і Чехії. Іноді на камені наносяться просто дати, що фіксують спад рівня води - такий приклад можна побачити в передмісті Дрездена, де до 1778, 1893 і 1904 років наші сучасники додали 2003 і 2018 роки.
Фото: Dr. Bernd Gross
Джерело: nationalgeographic
