Незвичні яскраві плями на Церері, відомі як faculae, вперше були виявлені в 2015 році. Їх виявили на дні кратерів. За допомогою інфрачервоного спектрометра вченим вдалося дізнатися, що ці плями складаються із звичайної соди, яка могла утворитися лише за участю рідкої води. Яскрава пляма в центрі кратера отримала назву Cerealia Facula.
Тепер її вивчають більш прицільно. Зображення, оприлюднене днями NASA, отримали з 35-кілометрової висоти і наклали на топографічну модель поверхні планети, отриману з орбіти (з висоти 240-385 кілометрів). «Церера – карликова планета з поясу астероїдів, є дуже цікавим об’єктом, – каже Експрес-онлайн Павло Корсун, завідувач лабораторії фізики планет ГАО НАН України.
«Її довгий час вважали найбільшим астероїдом у Сонячній системі. І лише відносно недавно, у 2006 році, Церері було надано статус карликової планети. Тобто, вона має характеристики планети (є ядро, мантія, куляста форма – на відміну від більшості малих космічних тіл, які мають неправильну і несиметричну форму через низьку гравітацію). Та через маленький розмір – діаметр Церери близько 950 кілометрів – вона все ж таки не може називатися планетою», – пояснює Корсун.
Як каже вчений, яскраві плями на її поверхні давно викликають зацікавленість вчених. Помічено, що зранку над ними утворюється туман. А це означає, що на Церері може бути вода не лише у вигляді криги, а й рідка.
Є гіпотези, що під льодовою поверхнею Церери, яка сягає 100 кілометрів завтовшки, може бути океан, а над поверхнею – атмосфера. Словом, наразі питань більше, ніж відповідей. Ось чому є окрема місія NASA, яка прицільно вивчає астероїд Веста та карликову планету Церера. Оскільки ці небесні тіла сформувалися у період раннього Всесвіту, їх вивчення може дати кілька важливих відповідей стосовно розвитку Всесвіту.
