На Замковій горі в Житомирі на глибині близько трьох метрів археологами було знайдено нагрудну іконку-образок.
Знахідку датували кінцем 12 сторіччя. Тобто ікону зробили ще до монгольської навали, повідомляється на сайті Житомирського краєзнавчого музею
Дослідники з Києва та Житомира з'ясували, що іконку виготовлено із мідного сплаву у техніці лиття. Вона має форму кіоту з прямими нижніми кутами, ледь звужена до заокругленого верху, з двома петлями для кріплення рухомого навершя. При цьому лицева сторона трохи випукла, а тильна - увігнута.
На лицевій стороні розміщено погрудне зображення Христа Еммануїла, виконане в техніці виїмчастої і перегородчастої емалі, яке рельєфно виступає над тлом іконки. Руки зігнуті в ліктях, благословляючими двома перстами.
У лівій руці Ісус тримає сувій, притискаючи його до грудей. Лик Христа широкий, овальний, трохи асиметричний з маленьким загостреним підборіддям, великі, майже на все обличчя, очі, виділені тінями червоного кольору з включенням білого, високо підняті тонкі брови, тонкий ніс, маленький рот, коротке волосся, розділене на локони перегородками, повна відкрита шия.
Дослідження зразка методом оптичної мікроскопії в ультрафіолетовому діапазоні та рентгенофлуоресцентного аналізу, вивчення іконографії зображень та пошуки аналогій сукупно дозволили зробити припущення, що іконку було виготовлено ювеліром південно-руського походження. При її виготовлені майстер наслідував візантійські традиції.
Появу іконки, відповідно до типологічних і стилістичних аналогій, відносять до кінця ХІІ - першої половини ХІІІ ст.
