На півдні Мексики було виявлено гігантську споруду довжиною понад 1,4 тис. метрів. Дослідники стверджують, що воно може бути найстарішим і найбільшим пам'ятником стародавньої цивілізації Майя з коли-небудь знайдених.
Про це пише Science Alert.
Пам’ятник, який називається Агуада Фенікс, розташований в штаті Табаско, біля підніжжя Мексиканської затоки. Він настільки великий для свого віку, що знахідка змушує археологів переглянути свої рамки архітектурних можливостей таємничих майя. До цього місце майя в Сейбаль вважалося найстарішим церемоніальним центром, що датується приблизно 950 роком до нашої ери.
Агуада Фенікс, довжина якого становить понад 1,4 тис. метра, датується аналогічним періодом часу: дослідники припускають, що він був побудований між 1000 і 800 роком до н.е., але його величезний розмір і розмах роблять його несхожим на все, що траплялося раніше з цього періоду.
Вражає і те, що цей величезний, невідомий пам’ятник насправді ховався протягом століть на вершині величезного комплексу.
Незважаючи на непомітність Агуада Фенікс, платформа не змогла сховатися від нелюдських очей.
Аерофотозйомка з використанням LIDAR виявила аномалію, а, точніше, надземну платформу довжиною 1413 метрів з півночі на південь і 399 метрів зі сходу на захід і висотою приблизно 15 метрів над навколишньою територією.
"Штучні плато можна охарактеризувати як горизонтальний монумент, який контрастує з вертикальними пірамідами", - кажуть автори.
Дев'ять широких дамб простягаються від платформи, яка також оточена безліччю дрібніших споруд, включаючи штучні водойми. Археологи планують продовжувати розкопки в районі Агуада-Фенікс, а також пошуки залишків житлових будівель за допомогою лідарної зйомки.
Знахідка частково схожа із ольмеками Сан-Лоренцо і Ла-Вента у штаті Веракрус, але, на відміну від цієї території, на новій ділянці немає статуй, що возвеличували б людину.
Якщо дослідники мають рацію в цьому, знахідка може допомогти зрозуміти більше про те, як ці загадкові людські суспільства функціонували і організовувалися.
Нагадаємо, дослідження ДНК сувоїв Мертвого моря показало, що не всі давні рукописи походили з пустельного ландшафту, де вони були виявлені. Частину з них виготовили в іншому місці.
