Наука

Американським вченим вдалося встановити нові властивості ейнштейнію

8 лют•Freezmi

Американським вченим вдалося провести серію хімічних і фізичних дослідів з рекордно малою кількістю ейнштейнію: в їх розпорядженні було менше 200 нанограмів цього радіоактивного металу.

Фахівці виявили кілька нових і уточнили вже відомі властивості трансуранового елемента. Отримані знання допоможуть в роботі з іншими актиноїдами, а також проливають світло на ряд загальних властивостей для елементів в кінці таблиці Менделєєва, передає Naked Science.

Дослідження трансуранових елементів, тобто тих що мають атомний номер вище 92, справа непроста: більшість їх ізотопів мають короткий період напіврозпаду. Серед них виділяється ейнштейній (Es) — хімічний елемент з найбільшим атомним номером (99) з тих, що вдалося отримати в макроскопічному кількості. Правда, це зажадало колосальних зусиль. І навіть не дивлячись на таке досягнення вчених, багато його властивості до цих пір залишаються не до кінця вивченими.

Цю прогалину в знаннях заповнили американські фахівці з Лос-Аламоської національної лабораторія (LANL), Національної лабораторії імені Лоуренса в Берклі (LBNL) і Джорджтаунського університету (Georgetown University).

Результати свого дослідження вони опублікували в рецензованому журналі Nature. Вчені працювали не з абсолютно чистим Ейнштейна, а з його ізотопом Es-254 в поєднанні з хелатуючим лигандом гідроксіпірідіноном (hydroxypyridinone).

Багато фізичні і хімічні властивості ейнштейнію були визначені в результаті теоретичних розрахунків і раніше виконаних експериментів. Однак такі дані завжди вимагають повторної перевірки, до того ж нові дослідження можуть принести нові відкриття. Так сталося і цього разу. Хоча нічого революційного вчені не дізналися, деякі особливості як Es, так і інших актиноїдів вийшло прояснити.

Дослідники уточнили довжину хімічного зв’язку ейнштейнію в різних з’єднаннях за допомогою рентгенівської абсорбційної спектроскопії. Також при фотофізичних вимірах спостерігався блакитний зсув, чого не відбувалося в аналогічних експериментах з більш легкими актиноіда. Нарешті, багато даних дослідники отримали про будову зовнішніх електронних оболонок ейнштейнію. Як підсумовують свою роботу вчені, вся ця нова інформація говорить про необхідність продовжити вивчення незвичайного поведінки актиноидов, особливо їх короткоживучих ізотопів.

Деяку романтичну ауру цієї наукової роботи надає обстановка, в якій її проводили. Дослідження ейнштейнію — завжди гонка з природними фізико-хімічними явищами, в першу чергу з його розпадом. Як пояснили автори статті виданню Sciencealert, в обстановці пандемії, коли функціонування всіх установ обмежена, було нелегко виконувати всі процедури. Хоча вивчали найстабільніший ізотоп — Es-254 з періодом напіврозпаду трохи більше 275 днів, — існувала велика ймовірність, що отриманого в лабораторії металу просто не вистачить для всіх експериментів.

Читайте ще