Німецькі вчені розкрили, що Північний Льодовитий океан за часів минулих льодовикових епох був майже прісним, а також покритий товстими шельфовими льодовиками.
Свої висновки, опубліковані в журналі Nature, автори обґрунтовують відсутністю ізотопів торію-230 в морських відкладеннях.
Північний Льодовитий океан заповнювався прісною водою як мінімум два рази: 62-70 тисяч років тому і 131-150 тисяч років тому. Вчені визначили солоність океану в ті епохи за кількістю торію-230, який виробляється під час розпаду розчиненого в морській воді урану, і в складі раковин опускається на морське дно, потрапляючи в відкладення.
Дослідники проаналізували зразки осадових порід (керни) арктичних та північних морів і виявили несподівані мінімуми в кількості ізотопів торію за останні 200 тисяч років. Таємнича відсутність торію у відкладеннях вказує на те, що він не утворювався в воді над досліджуваними ділянками. Зазвичай ізотоп швидко прилипає до потопаючих частинок і видаляється з товщі до того, як встигає перенестися на великі відстані, при цьому швидкість седиментації торію-230 висока навіть у відносно бідної частинками Арктики. Якщо торій в воді не утворюється, значить, в морській воді були відсутні будь-які розчинені солі.
За розрахунками, в Північному Льодовитому океані містилися дев’ять мільйонів кубічних кілометрів повністю прісної води (приблизно половина від загального обсягу океану). Заповнення нею могло статися через шельфові льодовики, які закрили північні і арктичні моря від припливу солоних вод з Атлантики. У той же час танення наземних льодовиків і опади знизили солоність океану до мінімуму.