Об’єкт з тимчасовою назвою FarFarOut («Дуже-дуже далеко» або «Дуже круто») був виявлений в 2018 році і отримав індекс 2018 AG37. Його віддаленість від нас вийшло визначити лише приблизно — близько 140 астрономічних одиниць, тобто середніх відстаней між Землею і Сонцем. Людству відомі і більш далекі об’єкти Сонячної системи, але спостерігати їх, а відповідно, і уточнювати орбіту поки немає можливості.
Як пише інтернет-видання Phys.org, оновити дані про 2018 AG37 змогла група астрономів під керівництвом Чедвіка Трухільо (Chadwick Trujillo) з Університету Північної Арізони (США), передає Naked Science.
Для цього вони використовували дані за кілька років спостережень на телескопах «Субару» і Магеллановій, а також обсерваторії «Джеміні». Такий великий період збору інформації потрібен через повільного руху FarFarOut по небосхилу.
Але тепер, коли дуга спостережень стала досить великий, можна впевнено сказати, що 2018 AG37 робить один оборот навколо Сонця приблизно за тисячу років. Він рухається по сильно витягнутій орбіті і під час максимального зближення із зіркою перетинає орбіту Нептуна (27 астрономічних одиниць).
Це важливо, оскільки означає, що сама далека планета-гігант сильно впливає на траєкторію руху FarFarOut. Більш того, Нептун є основним «підбурювачем» орбіти 2018 AG37, і за допомогою цього планетоїда не вийде знайти дев’яту планету.
До речі кажучи, не дивлячись на такий значний прогрес у вивченні 2018 AG37, він все одно поки не отримає офіційної назви. Встановлені астрономами параметри його орбіти все ще недостатньо точні. І на поліпшення цих даних може піти кілька років спостережень на найпотужніших телескопах світу — настільки FarFarOut мало сонячного світла відображає.
На основі наявних даних вчені оцінюють діаметр 2018 AG37 в 400 кілометрів у поперечнику. Тобто він відноситься до найменших карликових планет. Швидше за все, цей планетоїд має форму, близьку до кулястої, а в його складі багато льоду. Але це лише обґрунтовані припущення, точність яких поки важко перевірити.
Пошуки загадкової дев’ятої планети Сонячної системи приносять безліч результатів, правда, поки без найголовнішого — власне, масивного тіла на великій відстані від зірки, яка б пояснило аномалії в орбітах деяких транснептунових об’єктів. Трухільо виступає одним з найбільш прихильних прихильників гіпотези існування ще однієї суперземлі на великій відстані від Сонця: її орбіта повинна коливатися між 200 і 1200 астрономічними одиницями від зірки.
На думку Чедвіка і його колег, на існування дев’ятої планети вказують багато аномалій орбіт транснептунових об’єктів, зокрема Седни. Але будь-яких чітких доказів вченим зібрати до сих пір не вдалося — для цього необхідно знайти якомога більше далеких планетоїдів і уточнити їх орбіти. Саме тому Трухільо пильно досліджує найдальші рубежі Сонячної системи: він уже став співучасником відкриття майже десятка планетоїдів, включаючи FarFarOut.