Виявлено близько 40 могил в скелі, більшість з яких представляють собою поховання в амфорах, в яких посудини великого розміру використовувалися в якості трун.
Є також кілька «черепичних» поховань, в яких на небіжчиків клали перероблену обрізну черепицю (тегули) і стикові покриття.
Археологи відзначають, що є свідчення поселення людей на цьому місці, висхідного до епохи неоліту, а фінікійська колонія Агілла була заснована на цьому місці до 1000 року до нашої ери. Після падіння фінікійського Тіра в 6 столітті до нашої ери поселення перейшло під владу Карфагена. Це закінчилося римським завоюванням Корсики під час Першої Пунічної війни в 238 р до н.е. Агілла стала римським містом Рубіка Рочега на наступні 600 років.
Після падіння Західної Римської імперії Рубіка Рочега був в значній мірі покинутий, використовувався контрабандистами і рибалками до заснування поселення Л'Іль-Русс в середині 18 століття. Було виявлено дуже мало останків фінікійських і римських міст, і це перші археологічні розкопки в центрі сучасного міста і перше точне підтвердження того, що римський місто було розташоване на місці сучасного Л'Іль-Русс.
Свідоцтва з некрополя показують, що римське місто все ще мало міцні торговельні зв’язки з Північною Африкою. Амфори з поховань в основному проводилися в Карфагені, який на той час уже був римською провінцією, і були основним джерелом імпорту вина та оливкової олії на Корсику в IV столітті нашої ери.
Похоронного інвентарю або похоронних приношень вчені не виявили. Могили орієнтовані із заходу на схід, голови на західну сторону, ступні на схід. Залишки скелетів знаходяться в поганому стані, а поверхня ям для поховань пошкоджена в результаті забудови міста в 19 столітті.
Церква Непорочного Зачаття, побудована в 1893 році, була побудована в безпосередній близькості від некрополя, і будівельники храму вирівнювали схил пагорба.
Раніше НВ писав, що археологи знайшли поховання немовляти в глечику віком 3800 років на глибині близько 3 метрів нижче рівня вулиці в місті Яффо.
Хоча такі поховання немовлят не так вже й рідкісні, залишається загадкою, чому немовлята були поховані таким чином, сказав Йоав Арбель, археолог Ізраїльського управління старожитностей, який був частиною команди, яка знайшла глечик.
«Ви можете перейти до практичних питань і сказати, що тіла були крихкими, може бути, що вони відчували необхідність захистити їх від навколишнього середовища, навіть якщо вони мертві. Але завжди є інтерпретація, що посудина майже як утроба, так що в основному ідея полягає в тому, щоб повернути дитину назад в Мати-Землю», — сказав Арбель.
Незважаючи на те, наскільки дивним здається поховання немовляти сучасним очам, це звичайна знахідка для регіону. «В Ізраїлі бувають різні періоди, коли немовлят ховають в глечиках. Наприклад — бронзова доба», — сказав Арбель.