Монета являє собою срібний шилінг, на якому зображений портрет англійського короля Карла I, розповіли вчені.
Дослідження показують, що вона, мабуть, була викарбувана в Лондоні приблизно в 1633 році - більш ніж за десять років до страти короля його ворогами-парламентаріями в 1649 році, під час громадянської війни в Англії.
«Монета вказує на те, що підземні залишки споруди, де вона була виявлена, відносяться до найпершого колоніального форту, побудованому в 1634 році», — сказав археолог Тревіс Парно, директор з досліджень і колекціям Історичного міста Сент-Мері-Сіті.
За останні три роки археологи виявили тут декілька артефактів, таких як фрагменти керамічного посуду під назвою «рейнська» кераміка з Франції та Німеччини, кераміка з Суррея в Англії і свинцевий дріб для мушкетів, які показують, що це місце було заселене ранніми європейськими колоністами.
Але срібний шилінг остаточно підтверджує вік цього місця і форту.
«Це ключовий інструмент датування, який передбачає, що це місце дуже раннього 17-го століття», — сказав він. «У нас є багато артефактів, які дійсно вказують нам на початок 17-го століття,
тому знайти монету, яка уточнить датування, дійсно буде корисно».
Сент-Мері-Сіті, розташований недалеко від південного краю штату Меріленд і приблизно в 70 милях (112 км) на південь від Балтімора, був заснований англійськими колоністами в 1633 році. Це було одне з перших колоніальних поселень, заснованих в Новій Англії після Джеймстауну в 1607 році, Плімута в 1620 році і Колонії Массачусетської затоки в 1630 році.
Археологи з 1980-х років займалися пошуками місця початкового колоніального форту в місті Святої Марії, а кілька років тому геофізичні дослідження показали, що на Мілл-Філд, недалеко від південної околиці сучасного міста, колись було побудовано велику споруду з частоколом.
Але також з’ясувалося, що у будівлі був прямокутний частокіл з єдиним кутовим «бастіоном» — зовнішня частина форту, яка дозволяла захисникам стріляти в будь-кого, хто атакує стіни, — а не квадратний частокіл з бастіонами в кожному кутку, який згадувався в письмовому описі форту того часу.
Розкопки на цьому місці розпочалися в 2019 році, але тільки зараз археологи виявили срібний шилінг і підтвердили,
що Мілл-Філд дійсно був місцем розташування форту.
За словами Парно, на монеті є відмітна «клеймо майстра» у вигляді важкої решітки, яку можна опустити, щоб заблокувати вхід в замок. Це свідчить про те, що монета була викарбувана в Лондонському Тауері в 1633 або 1634 роках.
На той час, коли були побудовані форти, валютою колонії для майже всіх угод стали фунти тютюну — цінний урожай — і тому відкриття срібного шилінгу переконливо вказувало на те, що це місце саме першого форту.
Парно вважає, що срібний шилінг, ймовірно, був загублений понад 380 років тому. Монета, можливо, навіть прибула в Сент-Мері-Сіті на одному з двох відомих кораблів, «Ковчег» та «Голуб», які прибули в березні 1634 року з приблизно 150 колоністами на борту.
Чому форт так відрізняється від опису того часу, залишається відкритим питанням. Це опис було створено першим губернатором колонії Леонардом Калвертом, який бачив справжній форт, але і знав про план, який так і не був завершений. Так що опис міг бути «трохи прикрашеним».
Команда археологів також знайшла дуже ранні артефакти, в тому числі фрагменти кам’яних знарядь і кам’яні наконечники для снарядів,
які датуються часом, коли цей район був заселений корінними американцями — за багато тисяч років до того, як перший форт був побудований на цій землі.
Раніше НВ писав, що вчені з США виявили в археологічному парку Маунд-Кі на південно-західному узбережжі Флориди залишки укріплення Сан-Антон-де-Карлос.
Виявилося, що іспанський форт був побудований в 1566 році в столиці Калуса, найвпливовішого племені корінних американців в регіоні.
Археологи та історики давно підозрювали, що форт Сан-Антон-де-Карлос, що існував лише кілька років, розташовувався на території Маунд-Кі. Дослідники шукають конкретні докази в цій області з 2013 року.
Форт Сан-Антон де Карлос був побудований в 1566 році для місії єзуїтів в Північній Америці. Однак іспанцям довелося покинути цей регіон лише через пару років після заснування колонії.
