Під музику Дворжака ви можете пролетіти крізь "ясла зірок" (тут - в інфрачервоному світлі). Ця динамічна візуалізація ґрунтується на астрономічних даних про знаменитий регіон, який науковці спостерігають з відстані 1500 світлових років.
Цифрова модель базується, зокрема, на даних від космічного телескопа Спітцера. Ми пролітаємо крізь долину завширшки в один світловий рік у велетенській молекулярній хмарі. Вона закінчується порожниною, створеною енергетичними вітрами та радіацією від масивних центральних зірок скупчення Трапеція.
Сяйнистий газ туманності оточує ядро з молодих зірок, розташованих на краю велетенської молекулярної хмари на відстані "лише" 1500 світлових років від нас.
Туманність Оріона - одна з найкращих можливостей для астрономів і фізиків дослідити те, як народжуються зірки. Це найближчий до Землі регіон утворення нових зірок, а крім того, зоряним вітром потужних зірок здуло значну частину газу та пилу, які блокували б вигляд.
Таким чином, ми можемо зазирнути без перешкод (окрім відстані) в "зоряні ясла", спостерігаючи за кількома різними стадіями народження й еволюції молодих зірок.
Туманність Оріона, яка вся має ширину близько 40 світлових років, розташована в тому самому спіральному рукаві Чумацького Шляху, що й наша Сонячна система.
Джерело: NASA адаптація: ТЕКСТИ
