У порівнянні з попередніми десятиліттями їхня чисельність не зменшилась, каже експерт.
У Чорному морі живуть три види китоподібних - два види дельфінів, афаліни та білобочки, а також найменші китоподібні в світі - морські свині. Та їхню чисельність вдалося встановити лише зараз, в рамках проєкту CeNoBS, координованого ГО «Маре Нострум», який тривав 30 місяців. В ньому брали участь Україна, Болгарія, Туреччина, Румунія та Монако. Дослідження дають доступ до нової інформації про стан морської флори у чорноморському регіоні та оцінку впливу на неї антропогенної активності та морського сміття.
В рамках проєкту партнерам вдалось оцінити критерії стану популяцій китоподібних, розпочати моніторинг підводного шуму у Чорному морі та вперше за багато років дати оцінку чисельності трьох видів китоподібних у чорноморському регіоні.
"Ми вияснили, що стан їхньої популяції не погіршився у порівнянні із попередніми десятиріччями. Останні оцінки щодо чисельності дельфінів стосуються ще 80-х років. Крім того,ми отримали нові дані щодо загибелі дельфінів у Чорному морі від випадкового потрапляння до знарядь рибальства та вперше - про розподіл сміття у Чорному морі"',
- прокоментував Тижню результати досліджень керівник від України, доктор біологічних наук, провідний науковий співробітник Інституту зоології ім.І.І.Шмальгаузена Павло Гольдін.
Як зазначається у пресрелізі, спостереження в рамках проєкту налічують щонайменше 253 тисячі китоподібних у Чорному морі, з яких приблизно 9 тисяч - в українських водах північного заходу Чорного моря.
Науковці підрахували, що кожного року у сітках гинуть приблизно до 20 тисяч морських свиней, тобто від 5 до 21 % від їхньої загальної чисельності. При цьому, гранично припустимий рівень - 1,7%. Можливим рішенням щодо зменшення прилову є використання акустичних відлякувачів і модифікованих сіток.
"Для того, щоб зберігати морське різноманіття та зменшувати навантаження на морську екосистему, зокрема забрудненням моря хімічними речовинами, потрібно діяти як кожному окремому уряду, так і спільною ініціативою причорноморських країн, адже кожна з цих країн не є островом у вакуумі, вони пов'язані між собою конвенціями, договорами", - коментує Павло Гольдін та відзначає, що в Україні існує угода про асоціацію з Європейським Союзом,
якою Україна зобов'язалась імплементувати низку директив ЄС. Наприклад, Рамкову Директиву про морську стратегію, якої мають дотримуватись всі європейські країни. "Тобто головне, що треба зробити - виконувати свої закони та зобов'язання", - додає фахівець.
Україна в рамках проєкту CeNoBS була повноцінним партнером. Вітчизняні науковці брали участь у всіх етапах його виконання - від планування до звітування, зокрема в авіаційних обліках, аналізі даних, Україна була лідером з оцінки загибелі китоподібних у знаряддях рибальства, відзначає Павло Гольдін. Аналіз даних досі продовжується і триватиме ще деякий час.
Серед проблем, з якими стикалися під час досліджень - обмеженість інфраструктури в Чорноморському регіоні, неможливість досліджень у водах навколо Криму і Абхазії, недостатня попередня база даних про стан чисельності морських ссавців. Павло Гольдін пояснює, що ситуація не є критичною, але задля успіху у протидії знайденим проблемам потрібно не лише впроваджувати нові угоди чи директиви, а виконувати наявні: "Ми є стороною Резолюція ACCOBAMS щодо захисту та охорони морських ссавців у Середземному та Чорному морях. Однієї цієї угоди було б достатньо, щоб забезпечити охорону китоподібних на належному рівні. Також в Україні є Закон про охорону тваринного світу, про Червону Книгу та низка інших. Назагал те, що треба робити кожній країні - це виконувати власні закони та зобов'язання".
