31 жовтня у Глазго (Шотландія) розпочала роботу головна кліматична подія року — конференція COP26. Основна її задача — шляхом переговорів досягти радикального зменшення кількості викидів в атмосферу та стримати глобальне потепління на рівні 1,5°C цього століття.
Про такі ж задачі та шляхи їхнього вирішення йшлося й на панелі «Україна-2030: шлях до зеленого переходу», яка відкрила дискусійну частину 1 листопада. Особливістю участі України цього року стала спільна робота представників уряду та бізнесу, які разом виступили на панелі.
Віце-прем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанішина яка очолила делегацію України в COP26, зазначила, що її особисте завдання полягає в тому, щоб Європейський зелений курс сприяв процесу зеленого переходу економіки України.
«Ми маємо бути інтегрованими в політичні планувальні процеси, ми повинні належним чином лобіювати наші інтереси та мати власну позицію щодо кожної ініціативи в межах Європейського зеленого курсу. Тільки об'єднавшись, ми зможемо досягти спільної мети: стати кліматично нейтральним континентом.
Важливо забезпечити доступ усіх країн, які стали на шлях зеленого переходу, зокрема України, до належних фінансових ресурсів, до обміну технологіями й досвідом щодо трансформації індустрій та декарбонізації», — наголосила Ольга Стефанішина.
Україна ратифікувала Паризьку угоду однією з перших в Європі. За обсягом скорочення викидів вона посідає 4-те місце серед 45 сторін рамкової угоди конвенції ООН. Цілі країни — до 2030 року скоротити викиди парникових газів на 65% від рівня 1990 року і не пізніше 2060 року досягти кліматичної нейтральності.
Загалом українські посадовці та бізнес виступили єдиним фронтом і говорили на дві основні теми: про екологічні цілі, вже реалізовані ініціативи країни з боку уряду та бізнесу та про необхідність фінансової підтримки України світовим співтовариством для досягнення цих цілей.
Що стосується безпосередньо української дискусійної панелі, то бізнес на ній представляли посланці одразу трьох організацій: агрохолдингу МХП, енергетичної компанії ДТЕК та Української асоціації бізнесу і торгівлі (UBTA).
Як підкреслив заступник голови правління МХП,
президент «МХП Еко Енерджи» Олександр Домбровський більше 70% викидів CO2 і проблем глобального потепління спричиняє «брудна» енергетика. Тож в МХП прийняли рішення йти шляхом зеленої трансформації та закликають інші компанії слідувати цьому прикладу. До 2030 року компанія має на меті стати карбоново нейтральною й енергетично незалежною, тобто скоротити викиди до нуля та продукувати енергоресурси для власних потреб виключно самотужки.
«Україна історично має велику проблему — енергетичну неефективність української економіки, що призводить до величезних викидів, які необхідно скорочувати. Я переконаний, що енергоефективність має бути національною ідеєю»Щоб досягти цих цілей, в компанії використовують чотири інструменти. Перший — енергоефективність. За словами Олександра Домбровського, МХП з точки зору коефіцієнта енергоефективності своєї продукції знаходиться на дуже високому рівні. Однак цього не можна сказати про країну. , — підкреслив він важливість зеленого переходу для України. Адже, за його словами, за 30 років незалежності наша держава витратила на імпорт енергетичних ресурсів близько $300 млрд.
За цей час втрати української економіки склали майже три поточних ВВП країни, що є гігантською сумою для будь-якої країни.
Другий — заміщення «брудної» енергії відновлюваною. Як нагадав Олександр Домбровський, насправді відновлювальна енергія — більш традиційна ніж та, яку ми звикли називати традиційною, маючи на увазі викопні палива. «Адже і вітер, і сонце, і вода завжди використовувалися в Європі й в Україні як чистий енергетичний ресурс, і ми хочемо повернутися до історичних витоків і того енергетичного потенціалу, який має кожна країна, включно з Україною», — розповів він.
Третій — використання моделі циркулярної економіки. «Біогазові комплекси — ключовий елемент нашої моделі циркулярної економіки. Це дає нам можливість утилізувати та переробляти всі наші відходи тваринного походження для продукування зеленої енергії та органічних добрив. Останні ми повертаємо в землю, щоб відновлювати родючість і гумусні складові ґрунтів», — пояснив Олександр Домбровський.
Четвертий інструмент — це інновації. «Вирішити проблеми глобального потепління без інноваційних підходів неможливо в будь-якій галузі,
включно з сільським господарством. Ми інвестуємо в інновації великі кошти. Розуміємо, що нам потрібна абсолютно інша модель, абсолютно інший технологічний уклад. В цьому напрямі ми працюємо з багатьма компаніями й організаціями, в тому числі з ДТЕК і UBTA», — розповів представник МХП.
Своєю чергою, генеральний директор ДТЕК Максим Тімченко зазначив, що Україна має унікальну можливість стати лідером у процесі декарбонізації в Східній Європі. «Два роки тому ми оголосили про мету досягти вуглецевої нейтральності до 2040 року. В практичному сенсі для ДТЕК це означає трансформацію з високовуглецевого в екологічний, ефективний і технологічний бізнес. На цьому шляху ДТЕК активно інвестує у відновлювані джерела енергії, цифрові мережі, системи накопичення енергії, інновації та нові технології. Ми вже інвестували понад 1,5 млрд євро в будівництво відновлюваних джерел енергії. Будучи однією з найбільших вуглевидобувних компаній України, ми оголосили про плани виключення видобутку вугілля з нашої діяльності», — розповів він про власний шлях компанії до процесу декарбонізації.
Також він підкреслив, що надзвичайно важливу роль в успіху справи матиме співпраця бізнесу, влади та суспільства.
Голова правління UBTA Дмитро Лось також відзначив важливість співпраці та підтримки українського бізнесу, зокрема, фінансової, з боку міжнародних організацій для досягнення цілей зеленої угоди ЄС. «Український бізнес повністю підтримує Європейський зелений курс. Є готовність бути активними учасниками цих зелених трансформацій. Водночас, український бізнес працює в дуже складному середовищі та стикається з серйозними фінансовими проблемами з огляду на високі відсоткові ставки українських банків. Лише за допомогою фінансових програм, створених світовими фінансовими інституціями, в тому числі з ЄС, компанії зможуть робити реальні кроки на шляху декарбонізації та відповідати глобальним тенденціям зеленої угоди», — переконаний він.
«Світ і Україна потребують нової, зеленої моделі розвитку економіки. Для цього треба багато трансформацій та змін. Ми вертикальна компанія, тому маємо модернізувати багато бізнес-етапів, кожен з яких має стати екологічно чистим, щоб увесь бізнес-ланцюжок став вуглецево нульовим. Це велике завдання, але ми чітко розуміємо, що нам потрібно робити та як рухатися вперед. Для цього нам потрібен діалог з урядом, який уже є, та підтримка держави, якої хотілося б більше. Але ми залишаємось оптимістами та рухаємося вперед», — додав Олександр Домбровський.
Конференція COP26 триватиме до 12 листопада та стане найбільшим подібним заходом в історії, яку відвідають делегації з майже 200 країн світу.
