15 листопада 2021 року офіційні особи США заявили, що виявили нове небезпечне поле уламків на орбіті біля Землі. Пізніше того ж дня було підтверджено, що Росія знищила один із своїх старих супутників під час випробування протисупутникової зброї. Що це за зброя і чому сміття, яке вона створює, є проблемою зараз — і в майбутньому.
Що нам відомо?
Росія почала протисупутникові випробування, під час яких було знищено один із її старих супутників. Він розвалився і утворив на орбіті тисячі уламків, розміром від крихітних порошинок до шматків у кілька футів у поперечнику. Це космічне сміття залишиться на орбіті протягом багатьох років, потенційно стикаючись з іншими супутниками, а також із Міжнародною космічною станцією. До речі, екіпажу космічної станції знадобилося сховатися на місці, коли вони пролітали поблизу хмари космічного сміття.
Що таке протисупутникова зброя?
Протисупутникова зброя, яка називається також ASAT, — це будь-яка зброя, яка може тимчасово пошкодити або назавжди знищити орбітальний супутник. Та, яку щойно випробувала Росія, відома як кінетична протисупутникова зброя прямого сходження.
Вона, зазвичай, запускається із землі чи з крил літака і знищує супутники, зіштовхуючись із ними на величезнійї швидкості.
Незалежно від причини, космічне сміття — це серйозна проблемаСхожий тип озброєння називається коорбітальною протисупутниковою зброєю. Він спочатку виводиться на орбіту, а потім змінює напрямок, щоб зіткнутися із супутником-мішенню з космосу.
Третій тип, некінетична протисупутникова зброя, використовує такі технології, як лазери для порушення роботи супутників без фізичного зіткнення з ними.
Космічні агентства розробляють і випробовують протисупутникову зброю з 1960-х років. Сьогодні США, Росія, Китай та Індія продемонстрували здатність атакувати на орбіті супутники, які підтримують такі послуги, як GPS, зв’язок і прогноз погоди.
Чому сміття — це проблема?
Незалежно від причини, космічне сміття — це серйозна проблема.
Більші шматки легше відстежувати і уникати, а от відстежити шматки менші ніж 4 дюйми (10 сантиметрів) — зовсім непросто. Адже навіть невеликі уламки можуть становити серйозну загрозу. Космічне сміття часто рухається навколо Землі зі швидкістю понад 17 000 миль на годину.
На такій швидкості уламки можуть знищити будь-який космічний корабель чи супутник, з якими вони зіткнуться. У 1980-х роках радянський супутник розвалився внаслідок імовірного зіткнення з уламками.
Читайте також:

Аркадій Бабченко
Чи сумніваєтеся, що Путін почне війну? Як Росія збила свій супутник
Ще більшу тривогу викликає небезпека, яку сміття становить для пілотованих космічних місій. У липні 2021 року один із роботів-маніпуляторів Міжнародної космічної станції був уражений уламком, через який в одній з його частин утворився отвір діаметром 0,2 дюйми (0,5 см). Хоча пошкодження не довелося усувати, офіційні особи назвали зіткнення дуже вдалим — якби він поцілив в якусь іншу частину станції, ситуація могла б бути набагато гіршою.
Космічне сміття також становить серйозну загрозу для людей на Землі. Супутники відіграють життєво важливу роль у світовій економіці завдяки GPS, зв’язку та даним про погоду. Якби такі послуги були перервані, це спричинило б значні економічні втрати. Одне дослідження показало, що відключення GPS може коштувати США до $1 млрд на день.
Нині навколо Землі обертаються тисячі уламків космічного сміття, джерела яких дуже різноманітні: це і кістяки старих, і мертві вже супутники, і уламки, що залишилися після попередніх зіткнень і випробувань, а також різноманітні втрачені космонавтами предмети. Проблема тут така сама, як і у випадку з навколишнім середовищем на Землі, — в обох випадках окремі країни мають мало стимулів, щоб не смітити або прибирати за собою.
Кількість космічного сміття з часом лише зростає. Упродовж багатьох років вчені попереджали про можливість каскаду зіткнень. У міру збільшення кількості сміття шанси на зіткнення між космічними уламками та іншими супутниками або такими ж уламками теж збільшуються. У майбутньому такі зіткнення можуть зробити деякі орбіти цілком непридатними для використання. Можливо, на це знадобляться десятиліття, але такі події, як російські випробування, зроблять такий розвиток подій вірогіднішим.
Що робити зараз?
Найближчим часом навряд чи можна щось зробити, щоб мінімізувати цю нову хмару космічного сміття, але будь-хто, хто має хоч щось у космосі, перебуває в стані підвищеної готовності,
щоб уникнути зіткнення.
Уряд США та комерційні компанії відстежують нові уламки, а екіпажу Міжнародної космічної станції наказано тримати певні модулі закритими, оскільки вони продовжують проходити через сміття. У міру поширення нового сміття та відстеження шматків диспетчери станції краще розумітимуть небезпеку, на яку наражається екіпаж станції.
У довгостроковій перспективі фахівці рекомендують працювати над глобальними рішеннями щодо видалення сміття. Це включає в себе передусім вжиття заходів щодо запобігання появі в космосі нового сміття і видалення вже наявного. Декілька урядових і міжнародних організацій запропонували способи запобігання утворенню нового сміття, але вони поки що є неформальними і не мають юридичної сили.
Читайте також:

Лілія Шевцова
Росія завмерла. Чому це вкрай небезпечна тиша
Відновлення — складніша проблема. Технологія видалення сміття ще не повністю розроблена, проте, її використання є делікатним питанням. Та ж технологія, яка використовується для видалення частини космічного сміття, може бути використана і для атаки на супутник.
Ця технологія подвійного призначення створює проблеми, оскільки може викликати підозри в тому, що під егідою видалення сміття країни випробовують протисупутникову зброю.
Попри всі труднощі, на міжнародному рівні зростає визнання того, що космічне сміття є небезпечною проблемою. Консорціум приватних компаній нещодавно створив хартію Net Zero Space для зменшення кількості сміття і Космічні сили США також шукають способи боротьби з цією проблемою. Хоча світ ще не повністю усвідомив дії Росії, ця подія є тривожним дзвінком, що нагадує нам про важливість зусиль зі скорочення забруднення на орбіті Землі.

Переклад НВ
НВ має ексклюзивне право на переклад і публікацію колонок The Conversation Републікацію повної версії тексту заборонено.
Оригінал опубліковано на The Conversation
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения НВ