[:ua]Глобальне потепління загрожує світу відчутними змінами, які вкрай негативно вплинуть на економіку та якість життя людей у більшості країн. Пошуки порятунку змусили людство звернути увагу на фактори, здатні відвернути катастрофу. Одним із них вважається так званий зелений водень, який не завдає шкоди природі.
Нещодавно у Глазго пройшла Конференція ООН щодо зміни клімату СОР 26. Взяли у ній участь і Володимир Зеленський із Дмитром Кулебою, підкресливши, що Україна повністю інтегрована у процес боротьби із глобальним потеплінням.
Ми підтримали ключові ініціативи, озвучені на саміті. Наприклад, Україна зобов'язалася скоротити інвестиції у вугільну промисловість до 2030-2040 років та зменшити викиди метану на 30%.
Тим часом Українська воднева рада, яку я очолюю, активно працює над водневою стратегією. Реалізація плану переходу України на водень призведе до значного скорочення шкідливих викидів, адже цей вид палива є екологічним – ми просто беремо у природи воду, добуваємо з неї H2 шляхом електролізу, а після використання він знову перетворюється на воду. Розповім докладніше,
як водень може сповільнити глобальне потепління та покращити економіку України.
Якими можуть бути наслідки?
Проблему глобального потепління можна пояснити дуже просто – якщо середня температура на планеті у найближчі 10 років зросте на півтора градуси, Земля перетне "точку неповернення".
Засуха знищить урожаї, а міста та села поблизу річок, навпаки, страждатимуть від постійних повеней. Кількість днів з аномальною спекою зросте настільки, що Київ почне жити за кліматом південних країн. Різкі зміни стануть вироком для всіх "сердечників" та людей із хронічними хворобами, тобто майже для усіх нас. Таку нову реальність ми можемо побачити вже за 30 років.
Причини "перегрівання" планети відомі усім – 65% викидів вуглекислого газу в атмосферу спричиняють саме енергетика та спалювання бензинового й дизельного палива від автомобілів. На жаль, коли зараз ми зігріваємо свої будинки, то також руйнуємо планету. Звучить страшно?
Без паніки. Водень is gonna save us
Ще 2015 року країни з усього світу підписали в Парижі кліматичну угоду і домовилися зменшити викиди парникових газів, збільшити виробництво відновлювальної енергії та виділити мільярди доларів бідним країнам на боротьбу із наслідками кліматичних змін.
Нещодавно у Глазго відбувся кліматичний саміт.
І цього року одним із головних його героїв став не топ-політик, і навіть не Грета Тунберг, а водень. Його обговорювали як один із ключових видів екологічного палива. Водень не залишає шкідливих викидів у довкіллі. Це найперше, що про нього потрібно знати. Багато країн вже почали водневий перехід, і це стосується не тільки транспорту.
До прикладу, з 2019 року у Великій Британії вперше у світі водневими котлами опалюють Кильський державний університет. А в Шотландії ще минулого року розпочали перехід на водневе опалення 300 будинків.
Для світу водень – шанс врятувати планету, для України – економіку. Адже саме ми можемо стати для Європи головним постачальником "зеленого" виду палива та прийти до повної енергонезалежності. На фоні сьогоднішньої енергетичної кризи і реальної загрози віялових відключень просування виробництва водню – це радше обов’язок влади, аніж можливість.
І я тішуся, що ці приклади бачу не лише я. Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба на четвертому Форумі асоціацій заявив, що ми можемо розпочати експорт ще до 2024 року – є ресурси, потужності та бажання.
За оцінкою Нафтогазу, для повного "зеленого" переходу на водневу енергію потрібні інвестиції у $100 млрд. Це тривалий процес не одного року, але реальний.
Якщо державна політика дасть зелене світло "зеленому" водню, то до 2030 року Україна буде здатна виробляти 1 млрд кубометрів відновлюваного водню, а до 2040-го – і всі 5 млрд. І це принесе Україні прибуток.
Дуже простий розрахунок:
13 млрд кубометрів (те, що ми здатні виробити на рік) — це 1 млрд кг водню.
Мінімальна ринкова вартість одного кілограма зеленого водню сьогодні становить €4,5.
Якщо продати його за європейськими цінами до ЄС – це понад €4,5 млрд прибутку для держави. Звучить непогано?
Світ готовий інвестувати в український водень
Світовий банк активніше за всіх підхопив водневу тему і готовий вкладати в Україну. І не абстрактно, а в конкретні проекти. Ось коротка підбірка проектів на мільярди для скептиків:
Минулого року на півдні Одеської області з'явився дуже амбіційний проект з будівництва Бессарабської водневої долини. Проектом передбачається створення виробництва зеленого водню загальною потужністю 3 ГВт,
що дозволяє виробляти на експорт та для внутрішнього ринку біля 350 тис. тонн зеленого водню. Проект пройшов попереднє схвалення європейськими партнерами, реалізацією займається українська компанія Н2U.
Навесні 2021 року компанія Siemens та ДТЕК заявили про узгодження першого пілотного проекту з виробництва водного палива у Маріуполі. На заводі має бути встановлений електролізер потужністю 8,5 МВт і вартістю €25 млн.
У квітні 2021 року було анонсовано вітровий пілотний проект із виробництва зеленого водню на Рівненщині – Володимирець. Нині відбувається вибір ділянки і потужності основного (електролізеру) та інфраструктурного технологічного обладнання.
Шукає інвесторів проект сонячної станції потужністю до 125 МВт у Херсонській області. Тут планують виробляти водень за рахунок власної сонячної генерації та постачати його до ЄС і на внутрішній ринок.
Зони для доопрацювання
Зона перша – нормативна база. Вона є одним із ключових пунктів водневої стратегії, над якою ми з командою наразі працюємо. Головним тут є ухвалення водневої стратегії та її узгодження з європейським законодавством.
Наприклад,
Верховній Раді потрібно прийняти відповідний закон для створення централізованого реєстру верифікації. Також необхідно розробити систему контролю незалежних аудиторів (TUV, Veritas etc.), опрацювати документи перевірки самого водню та сертифікатів його походження.
І важливо контролювати транспортування, адже водень – легкозаймистий газ. Його зберігання та перевезення без відповідних нормативних актів повинно суворо каратися законом, аби ми не мали трагедій на кшталт пожеж і смертей людей на невеликих нафтопереробних заводах, де підпільно підробляють бензин.
Зараз я відчуваю ризик того, що бюрократична тяганина може гальмувати добування водню на роки.
Зона друга – модернізація ГТС. Саме цим шляхом Україна зможе транспортувати водень до Європи. Але, щоб адаптувати шляхопровід, потрібні багатомільйонні інвестиції, пошуками яких ми якраз займаємося разом із командою Оператора газотранспортної мережі.
Зона третя – ціна водню. Наразі він дорогий, але з першими постачаннями вартість його виробництво буде знижуватися. За дуже короткий термін ми бачимо, як стрімко злетіла вгору ціна на природний газ,
і вже зараз виробництво зеленого водню стало дешевшим, ніж блакитного (саме виробленого з природного газу).
Звучить зухвало, проте енергетичний підрозділ консалтингової компанії Bloomberg NEF очікує, що ціна на зелений водень впаде до €1,21-2,51 за 1 кг до 2030 року, та до €0,69-0,86 за 1 кг – до 2050-го.
На кого рівнятись?
Поки ми оцінюємо і розробляємо – у світі "перехід" вже розпочався. Наприклад, до 2050 року загальний обсяг інвестицій у зелений водень в ЄС сягне €180-470 млрд.
Світовим лідером із водневих технологій залишається Японія, яка вразила світ на останніх Олімпійських іграх. Саме в Токіо вперше в історії запалили водневий факел.
Японці, на відміну від нас, можливості знаходять там, де їх немає. Адже на острові відсутні місця, щоб будувати вітрові та сонячні електростанції, а зберегти країну треба. Вони перебувають на п’ятому місці у світовому рейтингу викидів парникових газів в атмосферу, що руйнує екологію і сам острів.
Тож у 2017-му в Японії створили Міжнародну раду з водневих технологій, куди увійшли 30 концернів, фірм та компаній – виробників авто.
До 2050 року японці планують зменшити викиди вуглецю на 6 млрд тонн.
Для цього необхідно перевести на водень 400 млн легкових авто і стільки ж вантажівок та автобусів.
Ближче до водню, подалі від Газпрому
Зараз ми вже можемо побачити перші консорціуми між українськими та японськими компаніями по водневому напрямку. Водночас лідер Європи – Німеччина – вже готовий проінвестувати в Україну на початковому етапі €175 млн на водневі проекти відповідно до створеного кліматичного фонду.
Майбутнє України – це водень. І питання не лише в порятунку планети від глобального потепління. Рятуватися потрібно і самій Україні – від енергозалежності. Адже впродовж усієї нашої незалежності ми були і залишаємося заручниками шантажу та газових маніпуляцій з боку Росії.
Завдяки водню ми можемо самостійно забезпечити себе теплом, вийти на ринок Європи як постачальник і нарешті зіскочити із кремлівської газової голки.[:ru]Глобальное потепление чревато для мира ощутимыми изменениями, крайне негативно влияющими на экономику и качество жизни людей в большинстве стран. Поиски спасения заставили человечество обратить внимание на факторы,
которые могут предотвратить катастрофу. Одним из них считается так называемый зеленый водород, который не наносит вреда природе.
Недавно в Глазго прошла Конференция ООН по изменению климата СОР 26. В ней приняли участие и Владимир Зеленский с Дмитрием Кулебой, подчеркнув, что Украина полностью интегрирована в процесс борьбы с глобальным потеплением.
Мы поддержали ключевые инициативы, озвученные на саммите. К примеру, Украина обязалась сократить инвестиции в угольную промышленность до 2030-2040 годов и уменьшить выбросы метана на 30%.
Тем временем Украинский водородный совет, который я возглавляю, активно работает над водородной стратегией. Реализация плана перехода Украины на водород приведет к значительному сокращению вредных выбросов, ведь этот вид топлива экологичен – мы просто берем у природы воду, добываем из нее H2 путем электролиза, а после использования он снова превращается в воду. Расскажу подробнее, как водород может замедлить глобальное потепление и улучшить экономику Украины.
Какие могут быть последствия?
Проблему глобального потепления можно объяснить очень просто – если средняя температура на планете в ближайшие 10 лет вырастет на полтора градуса, Земля пересечет "точку невозврата".
Засуха уничтожит урожаи,
а города и села вблизи рек, напротив, будут страдать от постоянных наводнений. Число дней с аномальной жарой вырастет настолько, что Киев будет жить по климату южных стран. Резкие изменения станут приговором для всех "сердечников" и людей с хроническими болезнями, то есть почти всех нас. Такую новую реальность мы можем увидеть уже через 30 лет.
Причины "перегрева" планеты известны всем – 65% выбросов углекислого газа в атмосферу приходится именно на энергетику и сжигание бензинового и дизельного топлива от автомобилей. К сожалению, когда сейчас мы согреваем свои дома, то тоже разрушаем планету. Звучит страшно?
Без паники. Водород is gonna save us
Еще в 2015 году страны со всего мира подписали в Париже климатическое соглашение и договорились снизить выбросы парниковых газов, увеличить производство возобновляемой энергии и выделить миллиарды долларов бедным странам на борьбу с последствиями климатических изменений.
Недавно в Глазго состоялся климатический саммит. И в этом году одним из главных его героев стал не топ-политик, и даже не Грета Тунберг, а водород.
Его обсуждали как один из ключевых видов экологичного топлива. Водород не оставляет вредных выбросов в окружающей среде. Это первое, что о нем нужно знать. Многие страны уже начали водородный переход, и это касается не только транспорта.
К примеру, с 2019 года в Великобритании впервые в мире водородными котлами отапливают Кильский государственный университет. А в Шотландии еще в прошлом году приступили к переходу на водородное отопление 300 домов.
Для мира водород – шанс спасти планету, для Украины – экономику. Ведь мы можем стать для Европы главным поставщиком "зеленого" вида топлива и прийти к полной энергонезависимости. На фоне сегодняшнего энергетического кризиса и реальной угрозы веерных отключений продвижение производства водорода – это, скорее, обязанность власти, чем возможность.
И я рад, что эти примеры вижу не только я. Министр иностранных дел Дмитрий Кулеба на четвертом Форуме ассоциаций заявил, что мы можем начать экспорт еще до 2024 года – есть ресурсы, мощности и желание.
По оценке Нафтогаза, для полного "зеленого" перехода на водородную энергию нужны инвестиции в $100 млрд.
Это длительный процесс не одного года, но реальный.
Если государственная политика даст зеленый свет "зеленому" водороду, то к 2030 году Украина будет способна производить 1 млрд кубометров возобновляемого водорода, а к 2040-му – и все 5 млрд. И это принесет Украине прибыль.
Очень простой расчет:
13 млрд кубометров (то, что мы способны произвести в год) – это 1 млрд кг водорода.
Минимальная рыночная стоимость одного килограмма зеленого водорода сегодня составляет €4,5.
Если продать его по европейским ценам в ЕС – это свыше €4,5 млрд прибыли для государства. Звучит неплохо?
Мир готов инвестировать в украинский водород
Всемирный банк активнее всех подхватил водородную тему и готов вкладывать в Украину. И не абстрактно, а в конкретные проекты. Вот краткая подборка проектов на миллиарды для скептиков:
В прошлом году на юге Одесской области появился очень амбициозный проект по строительству Бессарабской водородной долины. Проект предусматривает создание производства зеленого водорода общей мощностью 3 ГВт, что позволяет производить на экспорт и для внутреннего рынка около 350 тыс.
тонн зеленого водорода. Проект прошел предварительное одобрение европейскими партнерами, реализацией занимается украинская компания Н2U.
Весной 2021 года Siemens и ДТЭК заявили о согласовании первого пилотного проекта по производству водного топлива в Мариуполе. На заводе должен быть установлен электролизер мощностью 8,5 МВт и стоимостью €25 млн.
В апреле 2021 года был анонсирован ветровой пилотный проект по производству зеленого водорода в Ровенской области – Владимирец. В настоящее время происходит выбор участка и мощности основного (электролизера) и инфраструктурного технологического оборудования.
В поисках инвесторов проект солнечной станции мощностью до 125 МВт в Херсонской области. Здесь планируют производить водород за счет собственного солнечного поколения и поставлять его в ЕС и на внутренний рынок.
Зоны для доработки
Зона первая – нормативная база. Она является одним из ключевых пунктов водородной стратегии, над которой мы с командой работаем. Главным тут является принятие водородной стратегии и ее согласование с европейским законодательством.
К примеру,
Верховной Раде нужно принять соответствующий закон для создания централизованного реестра верификации. Также необходимо разработать систему контроля независимых аудиторов (TUV, Veritas etc.), разработать документы по проверке самого водорода и сертификатов его происхождения.
И важно контролировать транспортировку, ведь водород – легковоспламеняющийся газ. Его хранение и перевозка без соответствующих нормативных актов должны строго караться законом, чтобы у нас не было трагедий вроде пожаров и смертей людей на небольших нефтеперерабатывающих заводах, где подпольно подделывают бензин.
Сейчас я предчувствую риск того, что бюрократическая волокита может тормозить добычу водорода на годы.
Зона вторая – модернизация ГТС. Именно этим путем Украина сможет транспортировать водород в Европу. Но чтобы адаптировать путепровод, нужны многомиллионные инвестиции, поисками которых мы как раз занимаемся вместе с командой Оператора газотранспортной сети.
Зона третья – цена водорода. Пока он дорогой, но с первыми поставками стоимость его производства будет снижаться. За очень короткий срок мы видим,
как стремительно взлетела вверх цена на природный газ, и уже сейчас производство зеленого водорода стало дешевле голубого (именно произведенного из природного газа).
Звучит дерзко, однако энергетическое подразделение консалтинговой компании Bloomberg NEF ожидает, что цена на зеленый водород упадет до €1,21-2,51 за 1 кг к 2030 году, и до €0,69-0,86 за 1 кг – к 2050-му.
На кого равняться?
Пока мы оцениваем и разрабатываем – в мире переход уже начался. К примеру, к 2050 году общий объем инвестиций в зеленый водород в ЕС достигнет €180-470 млрд.
Мировым лидером по водородным технологиям остается Япония, поразившая мир на последних Олимпийских играх. Именно в Токио впервые в истории зажгли водородный факел.
Японцы, в отличие от нас, возможности находят там, где их нет. Ведь на острове нет места, чтобы строить ветровые и солнечные электростанции, а сохранить страну надо. Они расположились на пятом месте в мировом рейтинге выбросов парниковых газов в атмосферу, разрушающую экологию и сам остров.
Поэтому в 2017-м в Японии был создан Международный совет по водородным технологиям,
куда вошли 30 концернов, фирм и компаний – производителей авто. К 2050 году японцы планируют снизить выбросы углерода на 6 млрд тонн.
Для этого необходимо перевести на водород 400 млн легковых автомобилей и столько же грузовиков и автобусов.
Ближе к водороду, подальше от Газпрома
Сейчас мы уже видим первые консорциумы между украинскими и японскими компаниями по водородному направлению. В то же время лидер Европы – Германия уже готова инвестировать в Украину на начальном этапе €175 млн на водородные проекты в соответствии с созданным климатическим фондом.
Будущее Украины – это водород. И вопрос не только в избавлении планеты от глобального потепления. Спасаться нужно и самой Украине – от энергозависимости. Ведь на протяжении всей нашей независимости мы были и остаемся заложниками шантажа и газовых манипуляций со стороны России.
Благодаря водороду мы можем самостоятельно обеспечить себя теплом, выйти на рынок Европы как поставщик и, наконец, спрыгнуть с кремлевской газовой иглы.[:]
