Таким чином, кунги (так називається гібрид) з’явилися за сотні років до того, як для цієї мети були виведені коні, впевнені французькі вчені.
Аналіз древньої ДНК із кісток тварин, виявлених у північній Сирії, вирішує давнє питання про те, до якого типу тварин належали «кунги», описані в стародавніх джерелах як тварини, які тягнуть бойові візки.
«По скелетах ми знали, що це були непарнокопитні тварини [схожі на коней], але вони не відповідали розмірам віслюків та сирійських диких віслюків», — сказала співавтор дослідження Єва-Марія Гейгл, дослідник з Інституту Жака Моно в Парижі. «Отже, вони були якимись іншими, але було незрозуміло, у чому різниця».
Проте нове дослідження показує, що кунги були сильними, швидкими і водночас безплідними гібридами самки домашнього осла і самця сирійського дикого віслюка — виду непарнокопитних, що у цьому регіоні.
За словами Гейгл, у стародавніх записах кунги згадувалися як дуже дорогі тварини, що можна пояснити досить складним процесом їхнього розведення. Оскільки кожен кунга був безплідним, як і багато гібридних тварин, такі як мули,
їх потрібно було отримати шляхом спарювання одомашненої самки віслюка з самцем дикого осла, якого потрібно було спіймати
Гейл визнала, що «це було особливо складне завдання, тому що дикі осли могли бігати швидше, ніж домашні віслюки і навіть кунги, і їх неможливо було приручити.
«Вони дійсно створили ці гібриди за допомогою біоінженерії», — сказала Гейгл. «Наскільки нам відомо, існували найраніші гібриди, і їм доводилося робити це щоразу для кожного кунга — тож це пояснює, чому вони були такими цінними».
Читайте також: Звідки вони взялися? Генетики знайшли прабатьківщину сучасних домашніх коней
Стародавні записи показують, що держави-наступники шумерів, такі як ассирійці, продовжували розводити та продавати кунгів протягом століть.
Кістки кунга для останнього дослідження були отримані з князівського похоронного комплексу в Телль-Умм-ель-Марра в Північній Сирії, який був датований приблизно епохою ранньої бронзи між 3000 до н.е. та 2000 р. до н.е.; це місце вважається руїнами стародавнього міста Туба, згаданого в єгипетських написах.
Співавтор дослідження Джілл Вебер,
археолог із Пенсільванського університету, розкопала кістки близько 10 років тому. Вебер припустила, що тварини з Телль-Умм-ель-Марра були кунгами, тому що на їхніх зубах були сліди від упряжі та сліди зношування, які свідчили про те, що їх цілеспрямовано годували, а не залишали пастись, як звичайних віслюків.
За її словами, кунги могли бігати швидше, ніж коні, і тому практика використання їх для бойових колісниць, ймовірно, тривала навіть після того, як у Месопотамії з’явилися перші одомашнені коні.
Раніше НВ писав, що два коні, скелети яких знайшли в 2020 році в могилі часів бронзового віку в Казахстані, виявилисяпершим свідченням верхової їзди в історії людства.
Перші дані про конярство відносяться до 2000 року до н.е., але до цієї знахідки найдавніше свідоцтво про верхову їзду датувалося приблизно 900 роком до н.е. А ці два коні були поховані приблизно в 1600 до н.е., вважає міжнародна команда дослідників з Казахстану, Росії та США.
Поховання були виявлені в могилі на Новоілінівському цвинтарі 2 на березі річки Тобол у Казахстані. Могильник містить близько 30 курганів, датованих пізнім бронзовим віком, часів так званої андронівської культури. У Кургані 5 археологи виявили дві могили, перша з яких містила безліч людських кісток та чотири скелети, друга — пару скелетів коней.
Вони були ідентифіковані як домашні коні, що відрізняються від їхніх диких родичів шириною чола, тонкими кінцівками та довжиною їхнього фалангу. Одна з тварин була жеребцем, друга — кобилою. Самцю було близько 20 років, коли він помер; самиці - близько 18 років. Це дуже великий вік для коней, яких розводили на м’ясо.
Читайте також: У казахських степах знайшли скелет кішки віком понад 1000 років
Читайте також: Gangsta’s Paradise. У штаті Меріленд банда диких коней крали їжу із сумок туристів
